— Консультувала військовослужбовця з окупованого регіону. Демобілізувався рік тому. Не мав, де жити. Не було родини. Зі здоров'ям проблеми — спина боліла від осколків. Спати не міг. Дембельські закінчилися. До психолога йти не хотів. Але потім звернувся. Зараз успішна людина. Одружився. Працює, добре заробляє. З дружиною чекають на дитину, — розповідає 35-річна Тетяна РУДЕНКО, психолог, представник громадської організації "Без броні".
Процес адаптації до мирного життя в демобілізованого триває три-чотири місяці. У цей час психологи радять не лякатися, коли чоловік кілька днів ні з ким не розмовляє. Він звикає до того, що є м'яка постіль, ванна. Що його оточують люди, яких не зустрінеш в АТО.
— На війні психіка "включає" механізм самозахисту. Відчуття притупляються. Люди не відчувають так гостро болю, страху, радості. Коли воїн повертається з АТО, починає розблоковуватися. Його все дратує. Погано спить, сняться кошмари. Болить голова, відчуває слабкість. Трапляються серйозніші прояви. Людина раптом надовго втікає з дому, випиває. Навіть хоче вкоротити собі віку.
Першими з психологічними проблемами військовослужбовця стикаються його родичі та друзі. Виникають конфлікти з дружинами, які переживали за життя чоловіків в АТО. А коли ті повертаються, не знають, як із ними поводитися.
— Жінці здається, чоловік прийде і все одразу буде добре. Крани не течуть, машина не ламається. А той приїжджає і сам потребує підтримки. Він — дезадаптований, дезорієнтований. Дружині варто дати йому можливість відпочити. А не одразу: "Давай, працюй". Додаткового болю додають друзі. Допитуються, чи стріляв, чи вбивав? Для людини, яка побачила війну на власні очі, це болісні теми. Якщо не хоче й не може казати, не примушуйте. Прийде час, розповість.
Краще запитувати про побратимів і побут.
— На війні існують не лише обстріли. Бувають і смішні ситуації. Бійці охоче розповідають про це. Так ви можете відбудувати відносини. Зрозуміти, як він жив цей рік.
Пережити посттравматичний стрес допоможе фізичне навантаження.
— Стрес за своєю природою збирається в м'язах. Під час спорту людина через тіло допомагає психіці, — продовжує Тетяна Руденко. — Починається депресія — в спортзал. Дрова рубати, щось робити. Також допоможе творчість — в'язати, ліпити, майструвати. У людини можуть відкритися нові здібності. Часто військовослужбовець починає нову справу. Зовсім не пов'язану з тим, що він робив до армії. У місті відкриває бізнес. У селі починає наводити лад. Бо в нього є авторитет в очах людей, право командувати.
Коли немає можливості працювати безпосередньо з бійцем, психолог радить звернутися родичам.
— Можна отримати консультацію, ще до повернення воїна з АТО. Навчитися правильно реагувати на змінену поведінку.
Бійці зберігають те, що вважають найціннішим
Коли воїн повертається додому, варто придивитися до речей, які привозить.
— Зазвичай бере з собою те, що йому видалося найбільш цінним, — каже психолог Тетяна Руденко. — Таку річ не можна викидати чи псувати. Чоловіки в АТО люблять, коли їм щось дарують. Дитячі малюнки, зв'язані вручну шкарпетки. В кожного мого знайомого бійця обов'язково була якась така штучка, яку ховав у сокровенному місці. Мій чоловік носив із собою вишивку маленької похресниці. Коли йшов в армію, подарувала. Зберігав у кишені весь рік. Як прийшов, дістав потерту. Поклав обережно, ледь пилинки не здував.
3 
1
Коментарі