9 речей, які не варто робити самотній мамі

Якщо так вийшло, що ви виховуєте дитину одна, постарайтеся уникнути цих помилок.

Про це пише goodhouse

Ви не дозволяєте собі бути слабкою

"Я все зможу сама" - гідна, але небезпечна позиція. Раз вже вийшло так, що ви тепер єдиний дорослий, який завжди "на посту", одного разу це може закінчитися психологічним вигоранням і нервовим зривом. Не соромтеся звертатися за допомогою до друзів: іноді звичайна розмова стає непоганою підтримкою. Оцініть свої ресурси: можливо, варто делегувати частину відповідальності батькові дитини, привернути до турбот бабусь і дідусів (з обох сторін) або найняти няню.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити кризу 3 років: поради батькам упертої дитини

Ви вирішили зосередитися виключно на дитині

А можливо, і присвятити їй все своє життя - хоча вголос ви це не говорите. По-перше, це може спричинити проблеми в майбутньому: бути для когось центром всесвіту і єдиним приводом жити - непосильна ноша для дорослої людини, не кажучи про дитину. По-друге, де гарантії, що через багато років ви не скажете синові або доньці щось на кшталт: "Я тобі все віддала, а ти ...?".

Ви відчуваєте почуття провини

Наприклад, за те, що зіпсували дитині життя - адже через ваше рішення розлучитися вона росте в неповній сім'ї, і це негативно вплине на її психіку, розвиток і долю. Або за те, що спілкування з татом тепер проходить за складним розкладом. Або за те, що ви шукаєте нових стосунків, бо хочете знову бути щасливою. Але почуття провини - поганий помічник у вихованні, і дитина швидко зрозуміє, як легко можна маніпулювати винуватою мамою.

Ви робите дитину головним другом і партнером

Ви залишилися удвох, і вам здається, що ваш син або донька вже досить підросли, щоб зрозуміти вас. Ви на рівних обговорюєте з дитиною свої емоції і проблеми - в тому числі і фінансові, ділитеся занепокоєнням і страхами. Фактично ви перетворюєте малюка на "заступника" вашого партнера. Але, щоб для дитини світ зберігався стабільним і безпечним, ролі в ньому мають бути розподілені чітко і ясно: є дорослі, є діти.

Ви уникаєте питання "А де тато?"

Або дуже емоційно на нього реагуєте. Чим більше прихованих речей, тим швидше дитина відчує ваше напругу, розгубленість або біль і образу від розставання. Ви турбуєтеся, що ж син або донька будуть робити в дитячому садку або школі, коли запитають про тата? Нічого особливого. Сьогодні ситуація "батьки живуть окремо" - абсолютно буденна. Не уникайте питань. Малюкові досить сказати: "У тата свій будинок" або "Тато тепер з нами не живе".

З дитиною старше 7 років ви вже можете поговорити на цю тему більш детально: може бути, ви були одружені, але потім вирішили йти кожен своїм шляхом або взагалі ніколи не жили разом з татом. Обов'язково уточніть, що ви обидва любите дитину, просто так склалося життя. Чим спокійніше ви самі ставитеся до ситуації, тим природніше її сприйме і дитина. Сім'ї бувають різні: чоловік і жінка без дітей, мама, тато і діти, тато, діти і бабуся, мама і діти. Ви удвох - сім'я, маленька, але зовсім повноцінна.

Ви негативно відзиваєтеся про батька дитини

Те, що ви розлучилися (і чому ви це зробили), - виключно ваша, дорослих, справа, і дитині немає ніякої необхідності знати, хто, кого і чим образив. Чим більш конструктивним і доброзичливим буде ваше спілкування з колишнім чоловіком, тим спокійнішим і легшим буде дитяче життя. Ніколи не з'ясовуйте стосунки в присутності дитини і постарайтеся, по-перше, домовитися, і, по-друге, обговорювати всі жахливі якості батька з подругами, а краще - з психологом. А дитина виросте - і сама у всьому розбереться, будьте впевнені.

Ви відмовляєтеся від особистого життя

Як можна займатися чимось ще, крім виховання, адже тепер ваше життя належить дитині? Іноді масла у вогонь підливають і бабусі, оцінюючи ваші материнські якості на трієчку і регулярно направляючи вас, недолугу, на шлях істинний. Але, щоб енергії вистачало, важливо вчасно її відновлювати (і мати джерела для відновлення). Працюйте на улюбленій роботі, зустрічайтеся з друзями, займайтеся спортом і хобі. Чим більше ви будете насолоджуватися життям, тим більше сил у вас залишиться, щоб любити дитину.

Ви уникаєте спілкування з "повними" сім'ями

Боїтеся відчути смуток або незручність, або що дитині буде некомфортно. Але не варто думати, що тепер ви маєте дружити виключно з "товаришами по нещастю". Навпаки, широке коло спілкування збільшить кордони вашого світу і дасть дитині можливість побачити найрізноманітніші моделі поведінки. Чим спокійніше ви самі сприймаєте існування вашої маленької сім'ї як норми, тим менше сумнівів виникне і у дитини.

Вам терміново потрібен новий чоловік, а дітям - новий тато

І вже в цей раз ви не повторите скоєних раніше помилок - все буде інакше. Психологи впевнені: якщо ви поспішите - "інакше" точно не буде, а для дитини низка "маминих друзів" може стати лише черговою травмою. Навпаки, якщо ви дозволите собі якийсь час пожити без стосунків, шанс побудувати нові, більш вдалі - набагато вищий. Давши собі достатньо часу, ви краще зрозумієте свої бажання і потреби, дізнаєтеся, які стосунки вам потрібні і що ви самі в них готові вкладати.