"Або ми боремось за людей і території, або будуємо стіну" - політолог про опитування жителів ОРДЛО

У суспільстві підняли тему реінтеграції Донбасу. Зараз важливо цю дискусію не звести до рівня чергового "срача".

Говорить в інтерв'ю Gazeta.ua політолог Костянтин Батозський, коментуючи результати дослідження, яке провів Український інститут майбутнього та "Дзеркало тижня" за допомогою компанії "Нью Імідж Маркетинг Груп" з 7 по 31 жовтня 2019 р. Опитано 1606 респондентів: 800 — у непідконтрольної частині Луганської і 806 — в непідконтрольної частини Донецької областей.

50,9% опитуваних вважають, що нинішні території ОРДЛО мають стати частиною Росії, 13,4% - "частиною Росії, але з особливим статусом". Разом з тим 5,1% опитаних мешканців хочуть "бути частиною України як колись", 13,4% бажають особливого статусу для тих регіонів у складі України. Незалежності прагнуть 16,2% опитаних. 0,8% респондентів відмовилися відповісти.

Які ключові висновки можна зробити з опитування?

- Головний висновок полягає у тому, що сама розмова на тему "Що нам робити з Донбасом?" розділяє українське суспільство на ворожі табори, яким дуже важко сприймати один одного. Така сама ситуація і на окупованих територіях.

Це перше опитування українських організацій на окупованих територіях, дані якого оприлюднили. Наскільки воно може бути правдиве?

- В професійному середовищі є питання щодо репутації компанії "Нью Імідж Маркетинг Груп", яка декілька разів була залучена в скандали з фальсифікацією соціологічної інформації. Також не існує однозначної відповіді на питання наскільки люди в окупації вільні в висловлюванні своєї думки. Уявити собі незалежне опитування в Північної Кореї або Ірані дуже важко. Тому цілком прогнозовано, що люди в окупації відповідають соціологам штампами ворожої пропаганди. В середовищі, де "одни слова для кухонь, другие для улиц", не варто ставитись до відповідей респондентів як до абсолютної правди і чіткої картини загальних настроїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Замовили та використовують українські політики" - філософ про опитування на окупованих територіях

Як ця інформація може зіграти у внутрішній політиці України? Які можуть бути позитивні й негативні наслідки?

- Найбільший негативний наслідок – це розділений народ та неспроможність ані влади, ані громадянського суспільства напрацювати спільну інклюзивну візію майбутнього Донбасу. Керівництво нашої держави приречене на поразку на міжнародному рівні без цієї візії та підтримки з боку суспільства.

Позитивний наслідок полягає в тому, що опитування почало розмову серед українців. У суспільстві підняли тему реінтеграції Донбасу. Зараз важливо цю дискусію не звести до рівня чергового "срача".

Як це впливатиме на вирішення питання з окупованими територіями?

- Ніяк. Само по себе дослідження не дає жодних відповідей. Навпаки – ставить нові питання.

Які негативні й позитивні наслідки може мати це опитування та його результати на міжнародній арені? Це впливатиме на нашу дипломатичну позицію?

- Росія зробить все, щоб підкріпити результатами цього дослідження свою риторику про те, що на Донбасі живуть люди, які мають іншу ідентичність, ніж більшість українців. А, значить, мають право на самовизначення. РФ і зараз просуває ці тези, проте тепер українці самі дали їй аргумент, який Кремль використовуватиме проти нас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Країну не буде кому захищати" - експерт про скасування призову

Як нам варто налагоджувати стосунки з окупованими територіями? Як можемо воювати на розуми тих людей, що проживають там?

- Ми маємо визначитись: або ми боремось за людей та території, або будуємо стіну. Це дуже непростий вибір. Але є один критерій, який допоможе його зробити – це інтерес всіх громадян України. З точки зору інтересу всіх українців, ми не можемо поступитися територіями, за які віддали життя кращі сини України. Жодна смерть українського воїна не може вважатися суспільством даремною. Також, з точки зору суспільного інтересу нам не варто відмовлятися від наших громадян в окупації.

У нас не дуже приваблива демографічна ситуація в країні, а отже ми маємо залучати якомога більше економічно активного населення з окупованих територій.

Держава має в повному обсязі виконувати свої обов'язки перед всіма громадянами України. З цієї позиції ми мали б запровадити єдині правила верифікації пенсіонерів для всіх громадян через інтернет.

Як діяти по відношенню до переселенців?

- Треба допомогти їм почати нове життя в Україні. Вважаю, що маємо створити в державі реєстр занедбаного житла і запропонувати кожному переселенцю, на конкурсній основі, приватизувати це майно. Зробити це можна тільки один раз в житті. Але якщо людина захоче жити на землі – держава має допомогти. Якщо хоче продати майно або лишити під заставу в банку – це його право.

Нарешті, ми маємо об'єднатися навколо нашої версії історії. Доки в Києві не створено музею війни та окупації, доки в державі немає пантеону, українське суспільство "стомлюється" від війни. Наша пам'ять – це наша зброя. Якщо в світі є 30 мільйонів людей, які знають, що в 2014 році Росія напала на Україну та анексувала наші землі, лишаючи в окупації понад 4 мільйони людей на Донбасі та в Криму, жодна російська пропаганда не буде ефективною.

×