104 російські митці підписали лист Володимирові Путіну 11 березня. Підтримують позицію президента щодо Криму й України. "Наша спільна історія й коріння, культура і її витоки, наші засадничі цінності й мова поєднали нас назавжди. Хочемо, щоб спільність наших народів і культур мала міцне майбутнє", — пояснюють.
Підписали лист актори Олег Табаков, Геннадій Хазанов і Михайло Боярський, музиканти Володимир Співаков, Олег Газманов, співак Лев Лещенко, скульптор Зураб Церетелі, керівники найбільших театрів і музеїв. Серед них є вихідці з України. Батько режисера Федора Бондарчука — Сергій народився на Херсонщині. Актор Василь Лановий — в Одеській області. Режисер Володимир Бортко ріс і навчався в Києві, працював на студії ім. Довженка. Альтист Юрій Башмет закінчив школу у Львові, а режисер Станіслав Говорухін починав кар'єру на Одеській кіностудії.
— Пора й нам скласти свій чорний список українофобів. Створити культурну гвардію чи культурний дозор. І щоразу, коли така потвора припреться в Україну косити бабло на "творчєскіх встрєчах", вони зриватимуть такі акції. Має нарешті прокинутися наш національний гонор, — пропонує львівський письменник Юрій Винничук, 61 рік.
"Я не раз повторял, что я — пацифист. Но кто сказал, что между нашими народами война? Кто нагнетает страсти вокруг элементарного наведения порядка, вокруг помощи, о которой наши братья-крымчане сегодня просят у нас?" — написав у "Фейсбуці" російський актор Сергій Безруков, 40 років.
Палата культури Грузії через це скасувала травневі гастролі його театру в Тбілісі.
— "Пацифіст" — це звучить смішно. Вони самі собі бояться відповісти, що стоїть за тим листом, — львівську письменницю 54-річну Галину Вдовиченко шокував список російських митців. — Найбільше моє розчарування — Володимир Бортко. 10 років тому він мені видавався одним із найкращих російських режисерів. Я поїхала у відрядження на "Ленфильм" писати про його "Майстра і Маргариту". Потрапила на зйомки в епізоді, коли йшла демонстрація з червоними прапорами. А Майстер пробирається у зворотний бік — йому не по дорозі з ними. У цей момент Бортко помічає мене. Кричить, чому сторонні на майданчику, зупиняє зйомки. Кажу, що зі Львова — у нього вмить змінилося обличчя. Ми проговорили годину в затінку під деревом, він через це не пішов обідати. Згадував, як учився в Києві, як виховувався у сім'ї Олександра Корнійчука, працював на студії імені Довженка. Говорив про Україну з непідробним теплом.
Немає більшої ганьби для митця, ніж підтримати війну. Мені щиро шкода теперішнього Бортка — він став функціонером, гвинтиком системи. Це їхня особиста трагедія, бо вони залежні від диктатора Путіна. Шокована іменем Юрія Башмета у списку. Він часто приїздить до Львова і має знати, що тут нема антисемітизму і русофобії. Вирішила бойкотувати їхні гастролі в Україні.
— На жаль, совок не пройшов дарма, — каже художник 52-річний Олександр Ройтбурд. — Дивує хіба Олег Табаков. Хотілося від нього більше незалежності й порядності. Та, мабуть, йому є що втрачати. Росія збудувала свою ідеологію на тому, що правда — це брехня, а біле — це чорне. Дуже мало нині зустрічав російських людей, які адекватно оцінюють події. Найкраще, що сьогодні є в Росії — це люди, яким соромно за свою державу. А за тих, кому не соромно, соромно мені.
— Дресировані російські митці не здивували, — говорить письменник і видавець Віталій Капранов, 46 років. — Не знайшов серед прізвищ жодного, від кого б не чекав подібної поведінки. Це — совість їхньої нації, точніше, більшості їхньої нації. Яка нація — така совість. Раби-мільйонери, раби-поети, раби-митці — у Росії все це не дивина. "Страна рабов, страна господ" — так, здається, писав про них Лермонтов? Зазирають в очі начальству, мотиляють хвостом, лижуть руку. "Раби, підніжки, грязь Москви" — Шевченко поставив точний діагноз.
— Вони не знають, що насправді відбувається в Україні, — говорить режисер-мультиплікатор Давид Черкаський, 83 роки. — Думають, що тут чортзна-що коїться. Роблять це щиро. Мої російські друзі часом телефонують і запитують про фашистів у Києві. Я їм розповідаю правду.
— Найкращий варіант у цій ситуації — не робити публічних заяв. Промовчати — уже була б позиція, — вважає київський актор Володимир Горянський, 55 років. — Інформаційний вакуум — не причина. Щоб мати свою думку, можна зайти в інтернет.
"Ми на боці правди, і ми з вами" — такий лист 12 березня підписали 140 російських діячів культури. Відповіли на заклик українських колег протистояти війні.
"Ми теж категорично проти брехні у висвітленні доленосних для України подій. І тим паче проти російської військової інтервенції в Україну. Нас занадто багато поєднує, щоб ми повірили нашвидкуруч зліпленій пропаганді" — йдеться в листі росіян. Його підписали, зокрема, сатирик Михайло Жванецький, режисер Ельдар Рязанов, актриса Лія Ахеджакова.
— Я Україну не зраджу! Навіть якщо мене будуть жорстоко ображати і принижувати, — каже Лія Ахеджакова, 75 років. — "Друзі, ми з вами!" — І все. А зробити нічого не можна. Запрацювала страшна машина. Попереду йде пропаганда, за нею — зиск і пожадливість. За ними — владолюбство і холуйство.
Також на захист України висловилися російські артисти Олег Басилашвілі, Армен Джигарханян, Юрій Шевчук, Борис Гребенщиков, Андрій Макаревич, Валентин Гафт, Сергій Гармаш, Марк Захаров, Олена Яковлева, Галина Волчек, Андрій Кончаловський, Станіслав Садальський, Олександр Розенбаум, Сергій Маковецький, Дмитро Харатьян, Леонід Куравльов, Наталія Фатєєва, письменники Борис Акунін і Віктор Пелевін.
"Крым — это была наша территория"
12 березня деякі з підписантів пояснили свій вчинок російській пресі. Андрій Могучий, 52 роки, театральний режисер із Санкт-Петербурга, заявив, що нічого не підписував. Актор і режисер 79-річний Олег Табаков — що в ньому "течуть чотири крові: російська, українська, мордовська і польська". Актриса Валентина Тализіна, 79 років, сказала: "Мне жаль, что новая власть в Киеве идет через штыки при помощи фашиствующих элементов. Это страшно. А если совсем честно, то Крым — это была наша территория. Хрущев сделал такой жест неизвестно почему"
2 
1
Коментарі