четвер, 03 січня 2013 13:51

Анжеліка Рудницька готує кутю із цільної пшениці
10

Фото: Фото: Олег Жмаченко

Художниця, співачка і президент мистецької агенції "Територія А" Анжеліка Рудницька готує кутю на Різдво щороку. Усі продукти купує на базарі або у супермаркеті.

"Кутя - прадавня унікальна страва наших предків. Кожен продукт у ній — особливий. Пшениця символізує нове життя. Із зародків ростуть стебла, а тоді — зерно. Наші пращури вірили, що життя — безкінечне. Різдво — це теж символ нового життя, тому на святковому столі пшениця має бути обов'язково. Дехто робить кутю з рису, але для мене це вже просто смачна каша."

Анжеліка запарює пшеницю у воді 5 січня.

"Можна готувати із битої пшениці, але я беру цільну, в ній - сила і енергія сонця. Звечора ретельно перебираю і заливаю 400 грамів зерен теплою, але не гарячою водою. Миску ставлю в тепле місце, зазвичай біля плити."

Кутю починає готувати на ранок.

"Якщо за 10 годин пшениця не розм'якла, можна з годину проварити її на повільному вогні у тій же воді, в якій вона запарювалася. Коли буде готова, її промивають холодною водою і зливають усю рідину."

Варить також узвар. 2 столові ложки цукру, склянку сушених яблук, півсклянки сушених груш і вишень заливає 3 літрами холодної води і варить півгодини, знімає з вогню, щоб охолов.

Засипає у миску із пшеницею 100 грамів розтертого маку, розм ішує.

"Мак перед тим можна змолоти у кавомолці. Але я завжди натираю його у дерев'яній ступці, поки чорні зерна виділять біле молочко. Заливати мак водою не бажано."

Окремо розтирає у ступці склянку волоських горіхів. Додає їх до пшениці й маку. Ошпарює кип'ятком півсклянки світлих родзинок, щоб розбухли. Засипає їх до куті.

"Горіхи символізують достаток і багатство, мак - молодість, родзинки - життя, любов, Боже благословення. У кутю їх додають, щоб наступного року не бідувати."

Зачерпує із каструлі склянку узвару і виливає у окрему посудину, кладе 2 столові ложки меду і розмішує, поки мед розчиниться. Важливо, щоб узвар був не надто гарячий і не вбивав цілющі властивості меду. Заливає суміш до куті, перемішує.

"Також додаю 2 ложки меду нерозтопленого. Він має бути густий, яскраво-бурштинового кольору. Такий повільно стікатиме із ложки. Мед — символ здоров'я і безкінечного щастя на небі."

Кутю ще раз ретельно перемішує і ставить у холодильник. Увечері подає охолодженою.

"За традицією, найстарший чоловік родини має брати кутю великою ложкою і промовити молитву за покійних дідів-прадідів, запрошуючи їх на вечерю. Для них на столі ставлять тарілки із кутею, лише тоді починають їсти самі. У деяких регіонах кутю вся родина їсть однією ложкою. Починає батько — зачерпує страву кілька разів. Тоді передає ложку матері, а вона — дітям."

Анжеліка готує до куті ще одинадцять страв.

"Передріздвяний стіл має вражати різноманітністю. Але в цей час іще триватиме піст, тому всі страви мають бути пісними, а любителям випити треба повністю втриматися від алкоголю."

"Кажуть, на свят-вечір додому не можна спізнюватися, а то весь рік блукатимете. Усі члени родини мають буди вдома до появи на небі першої зірки", - розповідає Рудницька.

Перед тим як їсти кутю, хазяїн виходять на подвір'я і викидає першу ложку в сніг на достаток і багатство. Святим називають не лише вечір 6 січня, а й усі наступні вечори до Щедрого Вечора 13 січня. У цей період годилося не працювати, а лише святкувати.

Зараз ви читаєте новину «Анжеліка Рудницька готує кутю із цільної пшениці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі