? У 19 столітті господині на різдвяні свята готували гетьманський борщ у якому обов'язково були пельмені з грибами, маслини чи оливи та риба карась. А неспожиті страви зі святкового столу кияни роздавали бідним. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла києвознавець Владислава Осьмак.

Гетьманський борщ подавали без м'яса, бо у цей час був піст.

"Гетьманський борщ готували на соняшниковій олії. У ньому плавали балабушки - маленькі кульки з меленого щучого м'яса підсмажені на сковорідці. Потім маленькі пельмені начинені грибами. До борщу подавалися пістні смажені пиріжки з кашею, грибами чи капустою. На друге подавали велику холодну рибу - щуку або судак. Потім до столу подавали рисову кутю з родзинками. Окремо до каші у кришталевих глеках подавали солодке мигдальне молоко. Цим молоком заливали кашу. На столі обов'язково стояв узвар з сухих фруктів чи компот з яблук, чорносливу та апельсинів", - розповіла Осьмак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Андріївський узвіз вперше зіпсували у 80-х" - києвознавець

За її словами, робити добро тоді було модно, популярно і необхідно.

"Традиційно після різдвяної вечері та святкування Нового року обов'язково збирали велетенський кошик страв, які не були спожиті. Це не були недоїдки, а цілі страви і віддавали у притулки, дитячі будинки, лікарні, або в квартали, де знали, що там живе біднота", - розповіла Владислава Осьмак.

Крім того, кияни влаштовували благодійні бали, купецькі та дворянські зібрання. Жінки влаштовували аукціони на яких продавали чоловікам різні дрібнички.

"Чоловіки, як пави перед жінками змагалися хто більше заплатить за келих шампанського. Всі ці кошти віддавались у лікарні, школи, притулки", - розповіла києвознавець.

×