За підсумками всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку" село Городецьке Уманського району стало першим із благоустрою в Черкаській області та здобуло друге місце в країні.
Від центру Городецького до центральної площі Умані 7 км. Тут живуть 1400 людей. У селі 616 дворів. Є школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, два сільгосппідприємства. Проте більшість людей працюють в Умані. Із Городецького сім разів на день ходить автобус.
— Для участі в конкурсі ми готували спеціальний альбом, — розповідає сільський голова Валентина Вишнівська, 46 років. — Фотографували все в селі, що стосується благоустрою: дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, територію школи. Ми всією громадою намагаємося утримувати все в порядку. За першість в області нам виділили 11 тисяч гривень, за друге місце по країні — пообіцяли ще 15. Поки що гроші не надійшли. Плануємо витратити їх на ремонт доріг.
Валентина Вишнівська працює сільським головою дев"ятий рік. За цей час перевели дитячий садок на газове опалення, перекрили дах.
— Садочок наш 1962 року, але ніхто цього не скаже, бо він виглядає молодше, — жартує завідувачка закладу 39-річна Ніна Нижник. — За два роки поміняли всі 30 вікон на пластикові. Перекрили дах ондуліном. У середині теж ремонт зробили. Зараз у нас 40 діток.
Нові вікна і в ФАПі, і в сільраді. Біля входу в сільраду зроблений пандус. В обох закладах нові броньовані двері.
Улітку постійно проблеми з водою
— У нас велике село. Допомагати намагаються всі, — пояснює сільський голова. — Знаходимо спонсорів, часто вони самі приходять, щоб чимось допомогти селу. І пластикові вікна, і перекритий дах — це все за гроші спонсорів. Багато нам допомагає господарство "Базис".
Майже в кожному дворі Городецького є квітник. Паркани пофарбовані, трава на узбіччі скошена. За словами місцевих, найбагатший дім належить одному з проректорів Уманського педуніверситету.
— У нас гарне село, — каже місцева Леся, 30 років. — Дороги кращі, ніж в Умані. Тут живемо, а в місто на роботу їздимо. Квиток коштує 2 гривні, а по Умані маршрутка — 1,75, тому нічого не втрачаємо.
— Це добре, що село одне з перших, але ще потрібно працювати і працювати, — каже 56-річний Григорій Максимович. Прізвище називати не хоче, щоб не критикували сусіди. — Ми сюди переїхали, бо місце хороше. Але влітку постійно проблеми з водою. Усі починають городину поливати і вода ледь тече. Та й освітлення. От подивіться на стовпи, один ліхтар через чотири на вулицю. А так село гарне. І вода в нас хороша. З Умані їдуть набирати і з криниць, і з водогону.
Молодь села мріє про Будинок культури.
— От якби дітям клуб побудували, а то лише в бар ходять, бо більше немає куди, — говорить 34-річна Людмила Франчук. — А так би якісь гуртки були і дорослі в кіно хоч раз би сходили. Та й зупинки автобусні треба було б зробити, часто ждемо автобус, дощ піде і куди хоч ховайся.
У сільраді обіцяють, що Будинок культури в селі розпочнуть будувати вже незабаром.
2 
1
Коментарі
3