Днями Кабінет Міністрів вирішуватиме питання включення аварійного мосту через Дніпро в Черкасах до переліку об"єктів, які цього року ремонтуватимуть. Аби привести до ладу єдину транспортну артерію через Кременчуцьке водосховище, треба 97 млн грн.
Міст завдовжки 1,2 км. Він пролягає через старе річище Дніпра. Має по автомобільній смузі в кожен бік та залізничну колію. За мостом дорога йде через дамбу завдовжки понад 13 км. Міст із дамбою збудували 1961-го, коли створювали Кременчуцьке водосховище. Переправи на лівий берег є також у Каневі, за 68 км від Черкас, та Кременчуці — за 130 км від обласного центру.
Міст визнали аварійним 2002 року. Машини на ньому заледве можуть розминутися: загальна ширина двох автосмуг —7,92 м. У дорожньому покритті глибокі ями, подекуди дірки, крізь які видно Дніпро. В один із отворів позаторік потрапило колесо машини.
— Уранці сунуся другою швидкістю, — розповідає водій "жигулів" 37-річний черкащанин Ігор Стариченко, який працює садівником на лівобережних дачах у селі Деньги Золотоніського району. — Дорога жахлива. Міст вузький, в обидва боки машини рухаються в один ряд. Обабіч стирчить арматура, якою запросто можна пошкодити шини. Головне — дітися немає куди. Якщо закриють міст на ремонт, то їздити об"їзною буде незручно. Це сотень зо дві зайвих треба намотувати. Але, напевне, колись же потрібно його ремонтувати.
Однією з головних причин руйнування мосту є перевантаження його автотранспортом. При будівництві розраховували, що він зможе витримати на добу 2,5 тис. машин. Нині потік авто вп"ятеро більший.
— Я не знаю, чому міст запроектували тільки на дві смуги. Очевидно, так вирішили в Москві, — каже начальник мостозагону підприємства "Мостобуд" 48-річний Олександр Шандиба. Саме ця організація реконструюватиме споруду.
Проект робіт готовий. Олександр Михайлович стверджує: ширина смуг для автотранспорту залишиться такою самою. Залізничні колії не прибиратимуть. Замінять лише старі бетонні плити, якими вкрито дорогу. Досі не вирішено, які будуть нові — бетонні чи металеві.
Ширина смуг для автотранспорту залишиться такою самою
— До будь-якого ремонту можна приступати тоді, коли температура буде не нижче 15 градусів тепла і просушена дорога, — пояснює заступник начальника служби експлуатації й утримання автомобільних доріг у Черкаській області Олександр Приходько, 49 років.
Ремонт може тривати до півроку. На цей час поїзди курсуватимуть мостом за графіком, а рух машин припинять.
— Автомобілісти із Драбова, Золотоноші та Чорнобая їздитимуть через канівську дамбу, — говорить Шандиба. — Далекобійники використовуватимуть інші мости.
Проектів, альтернативних "мостобудівському", не було.
— Ми не сидимо склавши руки, — стверджує голова Черкаської облдержадміністрації 49-річний Олександр Черевко. — Реконструювали за останніми технологіями міст через річку Вільшану на об"їзній дорозі до Канева (через нього машини з Черкас прямуватимуть до Канева. — "ГПУ"). Він не витримував завеликого потоку транспорту.
Нині вибоїни на мості періодично вирівнюють доменним шлаком — він легкий і не створює додаткового навантаження на мостові конструкції. Під колесами шлак розлітається. Дорогу періодично треба підрівнювати.
Автомобілі переправляли поромом
Черкащанин 68-річний Олександр Зайчиков брав участь у будівництві мосту наприкінці 1950-х. Працював в організації "Мостопоїзд-473":
— Мені було тоді 16. Був різноробочим, —каже Олександр Михайлович. — Заробляв у середньому 25 рублів на день. Будували у три зміни сім бригад по дванадцять людей із весни 56-го. Закінчили через п"ять років. До роботи ставилися відповідально. Конструкції до мосту робили, здається, у Кременчуці. На березі ми їх склепували й установлювали на бетонних опорах за допомогою лебідок. Опор було понад 10. Там уже на бетонних конструкціях з"єднували міст докупи. Залізнична колія проходила по старому мосту, пізніше її перенесли на новий міст. Старий, який був там, треба було підняти на 3 метри вгору, щоб до води було понад 10 метрів. Висота така потрібна була для теплоходів. Колись планували, що в майбутньому буде зверху автомобільна дорога, а під нею зроблять залізничну колію.
За роки будівництва ніхто не загинув. Щоправда, була одна травма. Чоловіка придавило вантажем, який піднімав кран. То він трохи полежав у лікарні й знову пішов працювати. Ми були дисципліновані. З керівництвом ніколи не спорили. Навіть бригадиру не перечили. Виконували все максимально точно. Поки робили міст, переправитися на другу сторону Дніпра можна було поромом. Його встановили напроти центру Черкас. За один раз перевозили одну-дві машини, але черги майже не було. Тоді транспорту було не так багато, як тепер.
3 
1
Коментарі