понеділок, 12 грудня 2011 07:00

"Нам стидно вже свої посвідчення показувати"

Автор: фото: Інна Іщук
  В аптеці № 198 у Черкасах біля каси стоїть 15 людей. Чорнобильці прийшли отримувати безкоштовні ліки
В аптеці № 198 у Черкасах біля каси стоїть 15 людей. Чорнобильці прийшли отримувати безкоштовні ліки

Раз на місяць чорнобильці отримують безкоштовні ліки в аптеках. Чергу займають із ночі.

Минулої п'ятниці близько 6.00 біля аптеки №198 по вул. 30 років Перемоги в Черкасах зібралися 15 людей.

— Раніше збиралися до 60, — каже Микола Максимович, 53 роки. Прізвища не називає. Стоїть біля східців. — Але це ж по поліклініках розділили, то тепер менше. З нас чорнобильців зробили так: як опоросилася свиноматка і лежить, сісьок у неї 10, а свинок — 12. Ото яке втовпилося, те і всмоктнуло, а яке ні — не поїло. Так і в нас: хто приїхав серед ночі, то отримає ліки, а хто не потрапив у двадцятку, то вже все, виходять і рвуть тут рецепти.

Поруч стоїть жінка в довгому зимовому пальті й зеленій шапці. Потирає замерзлі руки. На вулиці близько 0°С. Тупцює.

— Під ранок стало холодніше, чим уночі, — говорить Людмила Чубай. — Я тут із двох ночі стою. Приїхала на таксі, в очереді вже шоста. Дають те, шо дешеве, а дороге — купляй сама. Мені від тиску треба препарат за 370 гривень, то ні разу не видали.

— Це вже практика, — відповідає Микола Максимович. — Те, що самі можемо купити, то нам дають безкоштовно. Тут 90 відсотків чорнобильців докуповують собі ліки. Дайте мені ту пенсію, яка за законом положена, і заберіть усі пільги. Нам стидно вже свої посвідчення показувати. Ті Тігіпки нагнітають соціальну обстановку, кажуть про якісь тисячі. У нас основна маса получають по 900 гривень пенсії, а лікарств треба накупити на 400–700 гривень. Не будеш пити ліки — не будеш жити.  У кожного реактор кипить усередині, так його не видно.

— Та одмінять усі ці льготи, — махає рукою жінка, що стоїть на сходах.

— Ми сьогодні живемо в державі, де ще є кілька атомних станцій. Як бабахне, вже ніхто туди не поїде з нас. А тут стоять спеціалісти, які там працювали. Хто буде прикривати? Не поїде той, хто бачить, як із нами поводяться. А воно ще може бабахнуть, — говорить Микола Максимович.

О 7.10 виходить із маршрутки та йде до аптеки 70-річна Зінаїда Кирилівна.

— А що ж так мало? Розійшлися, чи що? — запитує. — Я чогось забулася, коли мені треба встати. Треба було в п'ять часов, щоб у пів шостого вийти. А я вийшла в шість, то получилося у пів сьомого. Оце ж уже стара, дурна. Раз була приїхала на таксі. 35 гривень заплатила і стояла 6 годин. Тепер чекаю маршрутки.

Помічає свою знайому і підходить до неї.

— Прочитала, що Янукович 1,5 мільйона гривень матеріальної допомоги отримав. За що? А нам по 100 видають. От забрати в них усі гроші та в бюджет покласти, а їм нашу пенсію дати, — міркує.

За кілька хвилин до людей підходить 65-річний Віктор Козаченко. Займає чергу і йде до знайомого.

— Вчера премьер-министр сказал: "Где брать деньги?". Любой ответит: "Забор товарища президента 7 миллионов, ноутбуки — 6 миллионов, вот и деньги", — загинає пальці.

О 7.30 до аптеки підходить завідувачка.

— О Боже, я не думала, що люди знову будуть із ночі стояти, — говорить Тетяна Вікторівна.

О 7.34 відчиняє аптеку. Усі заходять до приміщення грітися. Вільного місця майже немає. Дві жінки сідають на лаву. До каси підходить чоловік у сірій болоньєвій куртці.

— Я зайняв чергу із дев'яти вечора, — каже 60-річний Олександр. — Ждав до без 20 два, доки не прийшла інша людина й не зайняла чергу за мною. Бо мені треба на вісім годин бути на роботі.

Зінаїда Кирилівна шукає місце, щоб сісти.

— Аби стільчик винесли, — зітхає. — Це якби санітарочка прийшла. Вона тут добра.

Через кілька хвилин виходить техпрацівниця зі стільцем. Потім виносить іще два.

О 7.50 починають відпускати ліки. Пільговики дістають рецепти та посвідчення. Дехто виймає по три документи.

— Хто стоїть за варфаріном його немає. Тройки взагалі не зереєстровано в Україні, є лише 2,5,— оголошує Тетяна Вікторівна.

— Так надо было брать хоть такие, — відповідає жінка з черги. — В каждой аптеке есть. Я же покупаю. 88 гривен стоит.

— Вы заранее перезванивайте и говорите, что вам нужно, —  відповідає завідувачка.

Кожному видають лише деякі ліки. До каси проштовхується чоловік.

— Ти казав, що я в черзі? — запитує першого біля каси. Той здивовано дивиться. — Мені діабетон треба. У п'ятій поліклініці немає.

— Так і тут тобі не видадуть, теж немає, — кидає хтось із черги.

Чоловік виходить з аптеки. На другій касі стоїть аптекарка, яка відпускає ліки звичайним відвідувачам.

Зараз ви читаєте новину «"Нам стидно вже свої посвідчення показувати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі