четвер, 05 березня 2009 18:33

Анжела Одарич була закохана в усіх однокласників
10

За опитуванням журналістів, посадовців, бізнесменів, митців, "Газета по-українськи" визначила 10 найвпливовіших жінок Черкащини. Переможниць наведено в алфавітному порядку.



Олена Варич, 35 років

Солістка ансамблю "Росава" обласної філармонії.

Найбільш упізнавана з-поміж черкаських митців. Цього року отримала звання Заслужена артистка України. Про це подбав особисто Віктор Ющенко. Після одного з концертів підійшов до впливового чиновника і сказав: зроби так, аби вона через місяць отримала звання.

— Найбільше запам"ятала виступ у селі Мельники, — згадує Варич. — Там влада закрила клуб і виїхала з села. Вечір, темно. Увімкнули тоді в машинах фари і я  співала в мегафон. Такої кількості людей у селі на концерті більше ніде не бачила.

Співати Олена почала у 2 роки.

— У мене мама була у Черкаському хорі, то можна сказати, що у мистецтво я прийшла з пелюшок. Професійно співаю з 15 років.

Вперше закохалася у дитячому садку.

— Хлопчика звали Олегом, він мені навіть квіти дарував. Не чинив мені капостей, навпаки, намагався зробити щось приємне — подати стільчик чи іграшку. Більш серйозно закохалася у сьомому класі. Його теж звали Олег, він був із Донецька. Почуття тривало п"ять років.

Ще зі школи має прізвисько Варка-заварка.

Олена сама керує сімейним бюджетом. Розлучена, виховує двох дітей від двох шлюбів.

— Аби було можна в житті щось змінити, то, мабуть, змінила б чоловіків.

На запитання про мрію співачка сміється:

— Хочу, щоб український фільм отримав "Оскара" і я на церемонії нагородження виконувала пісню.

Найдорожчою річчю у своєму гардеробі Варич вважає концертний костюм, подарований мамою. Вона кілька років як померла.



Ірина Волощенко, 61 рік

Головний лікар реабілітаційно-оздоровчого центру "Астра", депутат Черкаської обласної ради двох скликань, заслужений лікар України. Перша жінка-лікар на Черкащині, яка отримала Орден княгині Ольги.

Керує медичним закладом, який серед реабілітаційних і консультаційно-інформаційних центрів вважається найкращим в Україні. Центр займається реабілітацією дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, інвалідів, чорнобильців, афганців, дітей війни.

Волощенко говорить, що в неї триває війна з міським головою Сергієм Одаричем. Він нібито хоче відібрати приміщення лікарні.

— У мене зараз постійні перевірки, — перепрошує, що десять хвилин дзвонить телефон. — Зараз наші справи розглядаються в прокуратурі.

За фахом Волощенко лікар-педіатр. П"ять років пропрацювала дільничним лікарем.

— Головою центру стала випадково. Подзвонили і сказали, що є посада. Кажу, досвіду немає.

Мені відповідають: "Есть партбилет в кармане — вот и иди".

Ще за радянських часів Ірина запровадила у своєму центрі платні послуги. Колеги називали її інопланетянкою.

Волощенко стверджує, що реалізувалася не лише як лікар, а і як  бабуся. Нещодавно її онука 10-річного Крістіана нагородили подякою президента України.

— Він у мене співає, з трьох років займається у вокальній студії. А онука Крістіна займається гімнастикою.

Прикраси носить зі срібла — сережки, підвіску та персні. Вуха проколола лише торік.



Наталя Горбенко (Сіренко), 53 роки

Заступниця голови Українського союзу промисловців і підприємців, член ради обласної організації Партії регіонів, засновниця конкурсу "Пані Черкащина".

Була депутатом Верховної Ради п"ятого скликання. До обрання очолювала одне з найбільших в області підприємств легкої промисловості "Вайсе". Коли 2007 року розпускали парламент, Наталя Горбенко зачитувала звернення від Партії регіонів із трибуни.

На Черкащині відома під прізвищем Сіренко. Зараз Наталя Арсентіївна одружена вдруге. Взяла чоловікове прізвище.

За п"ять років зробила кар"єру: від майстра до директора фабрики.

— До інституту разом із батьком подавала документи і все. Далі по життю йшла сама. Головне — не лінуватися, і всього можна досягти.

У чоловіках Наталя Арсентіївна передусім цінує порядність, розум, силу.

Вважає своїми дітей другого чоловіка

— У мого чоловіка всі ці риси є. І навіть більше: він бізнесмен і хазяїн. Уміє готувати. Опікується садом. Ми живемо у приватному будинку, то він посадив 26 сортів елітних яблунь. Сам їх підрізує, поливає.

Наталя Арсентіївна не претендує на те, щоб розпоряджатися сімейним бюджетом. Покупки робить чоловік.

— Із віком чоловіків тягне на жіночі ролі й навпаки, — констатує жінка.

Улюблений відпочинок — риболовля.

Горбенко має права водія з 1986 року. Перша машина, на якій проїхалася, — "жигулі" сьомої моделі. Зараз Наталя має "Лексус-350" та джип "Фольскваґен Туарег".

Вважає, що в житті досягла всього, чого хотіла. Нічого змінювати не хоче.

У Верховній Раді потоваришувала з багатьма депутатами.

— Із жінками з нашої фракції — Ганною Герман, Раїсою Богатирьовою, Тетяною Бахтєєвою — досі спілкуємося, інколи зустрічаємося.

Власних дітей Горбенко не має. Вважає своїми дітей другого чоловіка. Каже, у неї є два сини і троє внуків. Удома її усі називають "наша мама".



Інна Губенко, 61 рік

Ректор Черкаського медичного коледжу.

Очолює спілку жінок Черкащини. Раніше займалася політикою, очолювала партію "Жінки за майбутнє". 2004 року була довіреною особою Віктора Януковича у регіоні.

Каже, студенти її завжди любили.

— Іще викладачем працювала. Директором коледжу був тоді Орест Терентійович Швидкий. Прийшов до мене і каже: пішли дивитися.  Заходимо в одну аудиторію. Він говорить студентам — зніміть шапки. Всі зняли. Потім каже: вдягніть — одягнули. Ідемо в другу аудиторію, знову зніміть-одягніть, і так по всьому поверху ходимо. А я йду слідом і нічого не розумію. Тоді у мене на голові була дуже гарна зачіска. І було модно, щоб спереду прядка волосся пофарбована в білий колір. Виявляється, 80 відсотків студенток носили таку саму зачіску. Казали, наслідують мене.

Губенко каже, що на всьому життєвому шляху її супроводжувала підтримка батька.

 — Він у мене любив повторювати: "Чоловік завжди проб"ється сам, а жінці треба допомога сім"ї".

— Коли навчалася у медичному інституті, у нас була так звана "черкаська спільнота". І були у мене тоді щирі симпатії з одним хлопцем Володькою. Зараз він професор, живе у Києві, — згадує своє перше кохання. — Любов переросла у повагу. Ми спілкуємося сім"ями. Коли у мене захворіла онучка, цей чоловік, припри зайнятість, щодня її провідував. Я тоді була за кордоном, то він взяв усі турботи на себе.

Інна Яківна вважає, що з чоловіком їй дуже пощастило.

— Не кожен зможе жити із жінкою-керівником — це ж увесь час відрядження, пізні приходи додому, постійне спілкування з чоловіками поза сім"єю. Чоловік узяв на себе майже всі домашні турботи.

Найкращий спосіб розслабитися для Губенко — сісти за кермо.

— У мене чоловік кандидат у майстри спорту з авторалі, то в нас це захоплення сімейне.

У кабінеті Інни Яківни багато квітів. Її саме вітають із днем народження.— Я народилася 29 лютого, мама хотіла записати мене іншим днем. Але бабуся наполягла, що дату народження негоже змінювати. Тож цього року приймаю привітання вже у березні.



Елеонора Левицька, 43 роки

Начальниця Головного управління з питань внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації. До цього 17 років пропрацювала в управлінні юстиції. За освітою юрист. Полковник Українського реєстрового козацтва.

Її чоловік — Віктор Левицький наближений до губернатора Черкащини. Очолює обласне управління юстиції.

— З чоловіком нас познайомила професія, — сміється Елеонора Антонівна. — Це було перше і єдине кохання. Зустрілися на першому курсі і того ж року одружилися.

Стверджує, що раніше чоловік балував суто жіночими подарунками — косметикою, парфумами. Зараз обирає подарунки практичніші — хлібопічка, електром"ясорубка, соковижималка.

— Мені це до вподоби. Я люблю на кухні експериментувати. Особливо з рибою. Люблю рибу, запечену в горщичках. Беру сома чи форель, кришу туди цибульку, моркву, тру сир і заливаю все апельсиновим соком. Виходить дуже смачно.

Каже, нова робота залишає мало часу на домашні справи.

Лягаю спати пізно, тому звечора вдома пораюсь

— Часто приходжу додому о десятій чи одинадцятій вечора. Рятує мене те, що я "сова". Лягаю спати пізно, тому звечора вдома пораюсь. А взагалі дуже важко поєднувати роботу і дім.

Елеонора переконана: жінки набагато сміливіші за чоловіків.

— Цього літа відпочивала з донькою в Криму. На мене величезне враження справив аквапарк в Алушті. Я там себе дитиною відчула. Досхочу каталася з гірок. Помітила певну особливість. Біля найвищих і найкрутіших гірок у черзі стояли практично самі жінки й дівчата. Взагалі найбільше з дитинства люблю кататися на санках. Нещодавно була у Водяниках по роботі, то із заздрістю дивилася на спуск. Дуже хотілося б спробувати.

Левицька малою грала у "хлопчачі" ігри — футбол і хокей.

— Вона цього року отримала вищу освіту, то хотілося б, аби знайшла себе в житті. Вийшла заміж. Дуже хочу внуків і внучок.



Анжела Одарич, 43 роки

Дружина міського голови Черкас Сергія Одарича. Єдина з-поміж дружин публічних політиків області також є публічною особою.

Співвласниця компанії "Венето", яка виробляє матраци. Виконує наглядові функції у баскетбольному клубі "Черкаські мавпи". Проте не втручається в його роботу. Вважає, що цим мають займатися фахівці.

Анжела Одарич не почувається діловою жінкою. Питаю, чи зачепила бізнесові справи криза.

— Цього тижня ми переводимо всі виробничі потужності у Черкаси з Києва. Це пов"язано з оптимізацією витрат, — відповідає Одарич.

Домашнім господарством займається сама.

— У нас два будинки, в Києві та в Мошнах, — то треба все встигати.

У чоловіках відзначає дві головні риси — розум і порядність. Якщо комусь хоч однієї з них бракує, то з такою людиною спілкуватися не буде.

— У школі я закохувалася по черзі у всіх своїх однокласників: від відмінників до розбишак. Але то була тиха закоханість.

Анжела має власну машину — "Тойоту Ауріс". Купила її два роки тому. До цього брала автівку в чоловіка, але їздила лише під наглядом водія.

У родині Одаричів люблять домашніх тварин. У Києві вже 13 років живе біла ангорська кішка Муська.

— Чоловікові на день народження я подарувала собаку — таке теля під 70 кілограмів.

Розслабляється Анжела Одарич, граючи у баскетбол або відпочиваючи на природі.

— Ми щоліта хоча б чотири-п"ять днів плаваємо на байдарках.




Валентина Рабцун, 44 роки

Перша заступниця генерального директора черкаської телерадіокомпанії "Рось".

Більшість опитаних чоловіків вважають її найвпливовішою жінкою області. Це пов"язано з публічністю і відповідальною посадою. Валентина веде прямі ефіри з першими особами області та країни.

Уперше Рабцун закохалася у 16 років.

— Це було таке традиційне, класичне кохання, — сміється. — Класичним було і знайомство з чоловіком. Ми разом працювали. Одружились уже у зрілому віці, коли обом було за 30.

Сімейним бюджетом у родині керує чоловік. Він працює головою Соснівської районної ради.

— Свариться на мене, що мало уваги приділяю домашньому господарству. А ще невдоволений, що у дворі багато квітів понасаджувала. Каже, нема як проїхати.

Чоловік невдоволений, що в дворі багато квітів

Валентина показує подряпини на руках.

— У нас живе три коти, прибилися з вулиці. Коти — моя слабкість.

Жінка любить їздити за кордон. Найчастіше із закордонних поїздок привозить одяг.

Щоб досягти успіху, радить ставитися до життя простіше, сприймати усе як належить. Показує написане на стіні кабінету гасло: "Криза — це не катастрофа, це фаза циклічного розвитку".



Світлана Трофімова, 34 роки

Генеральний директор управляючої компанії "Партнер".

Її вважають однією з найперспективніших жінок-підприємців. Була обрана депутатом міської ради. Меценат, за благодійність нагороджена Орденом Миколи Чудотворця. 2004-го визнали найкращим молодим підприємцем України.

Світлана вважає, що добрий старт у житті їй дала родина.

— Нас у мами було дев"ять дітей, вона була повним кавалером ордену "Материнська слава", — розповідає Трофімова. — Зростаючи у багатодітній родині, я навчилася цінувати дружбу, підтримку близьких.

Перший бізнес-досвід — також із сім"ї. 1992-го Світланина мама  організувала підприємство з реалізації продуктів власного виробництва.

— До закінчення школи я встигла попрацювати і мийницею посуду, і фасувальницею морозива, і продавщицею.

Власний бізнес Світлана Владиславівна починала з продажу відеопродукції, а згодом побутової техніки, заснувавши на Черкащині представництво компанії "Фокстрот". Зараз підприємство Трофімової — управляюча компанія "Партнер" — займається управлінням у шести бізнес-напрямках.

Першою машиною був БМВ п"ятої моделі — подарунок чоловіка.

— Зараз їжджу на машині підприємства КІА і на "лексусі". Та можу і на маршрутці проїхати. Нещодавно так із південно-західного району Черкас добиралася до офісу. Для мене байдуже, на якому авто ти їздиш. Важливо, що ти за людина та які цінності сповідуєш.



Тетяна Чорномаз, 59 років

Голова черкаського обласного осередку Всеукраїнського об"єднання "Свобода", радник голови уманської райдержадміністрації.

Чорномаз — журналістка, політична і громадська діячка. Очолювала регіональні політичні та громадські організації. Вона права рука лідера Всеукраїнського об"єднання "Свобода" Олега Тягнибока в Черкаській області, партія якого набирає нині сили.

Із чоловіком — Богданом Чорномазом — познайомилася ще за студентських часів.

— Він тоді теж вчився в університеті, тільки в сільськогосподарському. Ходив у патріотичний гурток, де збиралася активна молодь і розмовляла про українську мову та традиції. Познайомила нас моя однокурсниця, яка теж ходила до того гуртка. Ми почали зустрічатися. З ним було надзвичайно цікаво, він багато читав, спілкувався з цікавими людьми.

1972 року ми збиралися одружитися. Але за два дні до весілля Богдана забрали. Звинуватили у проведенні антирадянської агітації і пропаганди та засудили до трьох років таборів суворого режиму. Весілля було, але без нареченого. За півтора року ми розписалися в таборі, свідками були наглядачі.

Жінка полюбляє готувати українські страви:

— Правда, часто не маю на це часу. Домашніми справами зазвичай займаємося порівну. Чіткого поділу, де чиї обов"язки, немає. Голова у нашій сім"ї — чоловік. Сімейним бюджетом керуємо разом. Великі покупки завжди обговорюємо. Хотіла б мати власний БМВ. Водити вмію, і права в мене є.

Тетяна Чорномаз не любить ходити по магазинах:

— Гроші для мене взагалі не мають значення. Принципово не вдягаю брюк. Люблю спідниці.



Ольга Швець, 37 років

Депутатка Черкаської міської ради. Керівник громадської організації "Справедливість".

У міській раді входить до фракції "Справедливість". Депутатів від цієї фракції виключили із Блоку Юлії Тимошенко. Ольга — "обличчя" фракції.

— Після одруження й народження три роки тому доньки Мартусі я зрозуміла, що у мене є надійний тил. Чоловік від політики відійшов, займається підприємницькою діяльністю. Тож удома я можу відпочити від роботи, навіть викричатися можу.

Жінка каже, що її чоловік — неймовірний романтик. Колись на її день народження засипав усю квартиру червоними трояндами, починаючи від ліжка.

Найкращий відпочинок для Ольги Швець — сонце, пісок і вода.

— Я "южная женщина". За національністю болгарка, тому мені дуже бракує моря. Востаннє відпочивала з сім"єю у Туреччині минулої весни. Донька тоді весь готель дивувала. Їй було лише два з половиною, а вона вже ходила на дитячу дискотеку.

Залізе на сцену і давай танцювати. У мене відчуття, що вона буде танцівницею.

Депутатка зізнається, що на життя її родини дуже вплинула фінансова криза:

— Я вже два місяці утримуюся від походів улюбленими магазинами. Найдорожча річ у гардеробі — шуба за 5 тисяч гривень.

Авто Ольга не водить принципово. Хоча вміє. У сім"ї є джип "Хюндай Тюсон", але на ньому їздить чоловік Костянтин.

— Якщо я сяду за кермо, то вже не злізу, — пояснює. — Чоловік про це теж знає, тому мене возить сам.

Зараз ви читаєте новину «Анжела Одарич була закохана в усіх однокласників». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі