14 січня 1980 року Генасамблея ООН 104 голосами зі 152 засудила вторгнення СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, що вимагала негайно, безумовно і повністю вивести радянські війська з країни. Однак це ніяк не вплинуло на СРСР, який, користуючись правом вето, за кілька днів перед цим заблокував прийняття подібної резолюції Радою Безпеки ООН.
1978-го внаслідок перевороту до влади в Афганістані прийшли комуністи, які ініціювала серію радикальних змін, непопулярних серед традиційного сільського населення. Репресивний характер влади, яка придушувала опозицію і вбила тисячі політв'язнів, призвів до росту антиурядових збройних сил. До квітня 1979 року значна частина країни підняла повстання. У самій компартії тривало глибоке внутрішнє суперництво. У вересні 1979-го генсека компартії Нур Мохаммад Таракі убили за наказом його заступника Хафізулли Аміна, що зіпсувало відносини з СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розпочалося вторгнення військ в Афганістан
Москва під керівництвом Леоніда Брежнєва влаштувала в Кабулі переворот, убивши генсека Аміна, і розмістила війська. У січні 1980-го глави МЗС 34 країн "Організації ісламського співробітництва" прийняли в ООН резолюцію, що вимагала негайно вивести радянські війська.
Афганські повстанці почали партизанську війну за фінансової і військової підтримки сусіднього Пакистану та допомоги від США і Великої Британії. Радянські війська зайняли міста й головні транспортні артерії, а моджахеди вели партизанську війну в горах невеликими групами, що діяли на 80% території країни, яка була поза державним і радянським контролем.
Радянські війська використовували авіацію, щоб бомбити повстанців, мирне населення, знищуючи села, щоб позбавити моджахедів притулку і життєво важливих зрошувальних канав. Міжнародна спільнота запровадила санкції та ембарго проти СРСР, а США очолили бойкот літніх Олімпійських ігор 1980-го в Москві. Це загострило напруженість "холодної війни".
Спочатку СРСР планував узяти міста і шляхи, стабілізувати владу під керівництвом свого лідера, і піти з країни протягом пів року - року. Але зустрівши запеклий опір партизан і труднощі суворої афганської території, застрягли в війні, яка тривала 9 років. До середини 1980-х радянський контингент виріс до 109 тис. осіб. Військові й дипломатичні втрати для СРСР були високі. До 1987 року СРСР, очолюваний Михайлом Горбачовим, оголосив про вивід своїх військ.
Виведення розпочалося в травні 1988-го і закінчилося в лютому 1989 року. Уряд у Кабулі залишився сам на сам у війні з повстанцями, яка тривала до 1992-го. Поразка в цій війні вважається одним із факторів, що сприяли розвалу Союзу.
3 
35413
Коментарі