Думка на сайті The Financial Times редактора по інноваціях Джона Торнхілла
Марія Берлінська, одна з українських воїнів-дроноів. Вона у трьох реченнях формулює те, що з усіх сил намагаються пояснити соціологи в наукових працях: "Ми повинні бути інноваційними. Ви знаєте, чому? Бо ми хотіли б вижити". Вона очолює проєкт Victory Drones в Україні.
Україні довелося впроваджувати інновації або померти
Екзистенціальні загрози мають тенденцію прояснювати національні пріоритети. Відверто кажучи, Україні довелося впроваджувати інновації або померти.
Берлінська входить до чудової когорти українців, які використовують інноваційні технології, щоб протистояти жорстокому вторгненню Росії, яке почалося в лютому 2022 року. Відтоді Київ отримав багато військової техніки від країн НАТО. Але йому також довелося терміново розвивати власний оборонний потенціал, часто шляхом адаптації цивільних технологій до військових цілей. Зараз Україна широко використовує дрони для спостереження, розвідки та високоточних атак.
У січні Міністерство оборони України оголосило, що цього року витратить $550 млн на технології дронів, підписавши угоди з 16 українськими виробниками. Відтоді безпілотники вдарили по Кремлю, по центру Москви, хоча Київ заперечує причетність. Проте минулого тижня вони вразили російський військовий корабель поблизу його військово-морської бази в Новоросійську. Широке використання безпілотників змінює характер війни, і Україна знаходиться на передовій цієї військової революції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українська армія тисне на російські позиції. Буде прорив" ‒ британський підполковник
Одна з незмінних таємниць економіки в тому, чому одні країни досягають успіху в інноваціях, а інші відстають. Політика досить чітка - навчайте робочу силу, інвестуйте в дослідження та розробки, підтримуйте сильні університети, захищайте інтелектуальні патенти та сприяйте вільній торгівлі. Але навіть ті, хто дотримується цього посібника, можуть мати разюче різні результати. Нації також можуть змінюватися з часом - на краще або на гірше.
До війни в Україні був невеликий, але жвавий технологічний сектор. Зокрема у сфері кібербезпеки. З моменту анексії Криму Росією в 2014 році, Київ зазнавав постійних атак російських хакерів, і його програмні інженери швидко навчилися захищати цифрову інфраструктуру. Але минулорічне вторгнення значно підштовхнуло впровадження в Україні технологій. Зокрема, у сфері безпечного зв'язку, обробки даних і дронів. Український експорт ІТ-послуг зріс з $5 млрд у 2020 році до $9,56 млрд минулого року.
Деякі прогнозують, що після війни Україна стане одним із найдинамічніших технологічних центрів світу.
Україна – Ізраїль розміру XXL
"Україна – Ізраїль розміру XXL", - каже Олег Рогинський, засновник ІТ-компанії People.ai, який народився у Дніпрі.
Навряд чи для когось є секретом, що війна може бути стимулом для інновацій. Кожен, хто бачив фільм "Опенгеймер", оцінить величезні ресурси, які уряд США витратив на розробку першої атомної бомби. Міністерство оборони США допомагало будувати Кремнієву долину в епоху холодної війни. Пентагон був одним із перших і найбільш ненажерних клієнтів кремнієвих чіпів, які він використовував для керування своїми ракетами.
Космічні перегони між СРСР і США також була побічним продуктом суперництва наддержав. Кілька сучасних глобальних інноваційних точок, включаючи Ізраїль, Тайвань, Південну Корею та Естонію, лежать на геополітичних розломах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є три сценарії завершення війни в Україні" - Юрій Пойта
Але тривалі періоди миру часто зменшують поштовх до інновацій. Одну з теорій, як стабільність може підірвати інновації, висунув покійний Мансур Олсон у своїй класичній книзі 1982 року "Розквіт і занепад націй". Він стверджував, що з часом групи особливих інтересів, часто ворожі до нових технологій, відкритої конкуренції та вільної торгівлі, накопичать владу та спричиняють інституційний склероз у стабільних демократіях. Тоді політики віддають перевагу розподілу багатства, а не технологічним інноваціям, які часто спричиняють соціальні зриви.
Розвиваючи аналіз Олсона, Марк Закарі Тейлор недавно запропонував теорію "творчої незахищеності" у своїй книзі "Політика інновацій". Це свідчить про те, що інновації в науці й техніці часто прискорюються, коли стурбованість країни зовнішніми загрозами пригнічує внутрішнє суперництво.
Україна - класичний випадок. Перед війною її роздирали олігархічна політика і погані оцінки в Індексі сприйняття корупції від Transparency International.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО
"Україна мала зробити фундаментальний вибір - здолати внутрішню корупцію та суперництво, розділити витрати та ризики інновацій, або стати недієздатною державою та потрапити під контроль Росії", - каже Тейлор.
Ніхто нікому не побажає спустошення війною заради інновацій. Проте Тейлор ставить інтригуюче запитання, чи можуть суспільства отримати користь від позитивної динаміки творчої незахищеності без загрози військової катастрофи. Чи можна мобілізувати це відчуття інноваційної необхідності для протистояння нелюдським загрозам, таким як хвороби чи зміна клімату? Швидкий розвиток вакцин від Covid-19 дає певну надію. Нездатність стримати глобальне потепління підкреслює сумніви.
За словами Тейлора, нова школа політології припускає, що різкі відмінності між поглядами на світ консерваторів і прогресистів у США є так само психологічними, як ідеологічними. Особливо щодо нелюдських загроз.
"Консерватори, як правило, бачать загрози та можливості не так, як прогресисти", - каже він.
Обидва табори можуть погодитися, що Китай - геополітичний суперник США. Але навряд чи вони коли-небудь розділять думку, що зміна клімату - найстрашніший ворог людства.
Переклад Gazeta.ua
3 
1
Коментарі