15 військових із чернігівської 1-ї танкової бригади потрапили в полон до терористів "ЛНР" після бою 26 липня біля Луганського аеропорту. Російське телебачення показало відео, як бойовики з гранатометами готуються зустріти шість танків та дві БМП. Журналіст хвалиться, що ополченці підбили два танки, захопили новий КамАЗ та зенітну пушку.
Поранених бійців Костянтина Степанця, Олега Іванова, Андрія Птуху, Ігоря Трохимця, Євгена Шуруба та Максима Вакулика забрали у Краснодонську лікарню. Бойовики погодилися відпустити їх, але вимагають компенсації за лікування, бо самим не вистачає медикаментів.
— Бойовики конкретної суми не називали, — говорить 31-річний Олександр Ясенчук, координатор чернігівської самооборони. — Ми розпочали збирати кошти. Намагаємося спілкуватися з військовими, командуванням танкового батальйону. Пізніше вирішили, що повеземо в Краснодон не гроші, а медикаменти.
З військової частини селища Гончарівське на Чернігівщині, де дислокується танкова бригада, передали список полонених. Там, окрім поранених, дев'ятеро: Святослав Андрієнко, Віктор Сіденко, Владислав Скориченко, Олександр Зеленков, Андрій Шевченко, Олександр Тарасов, Валентин Чеботарьов, Олександр Гармаш та Павло Філіпський.
В інтернеті з'явилося відео допиту військових бойовиками.
— Нас отправили на блокпост, — розповідає у лікарняній палаті танкіст Євген Шуруб. — Что такое блокпост? Это на дороге блок, стоп-контроль, проверка документов, проверка техники. Выехали — высота. Мы просматриваемся. Начали бомбить свои же "Грады". Стали уходить — попали в засаду. Меня взрывом выбросило из танка.
— Ми тут із 26 числа, тільки приїхали і в перший день потрапили в полон, — каже зенітник Олександр Тарасов.
Олег Іванов говорить, що під час обстрілу його викинуло з бойової машини піхоти. Отримав два кульові поранення.
— Я з товаришем пролежав ще пару годин. Горіло поле і посадка. Ми переповзли в безпечне місце. Звідти телефоном зв'язався з командуванням. Це був ротний, майор Потик. Він сказав: "Чекайте". Чекали 16 годин, думали, прийде допомога. Нам дали координати, куди відповзти. Після того туди вдарили сім чи вісім залпів з міномета з нашої сторони. Врятувало, що не встигли доповзти. Потім нас забрали бойовики. Не погрожували, дали знеболююче, привезли в лікарню.
Дружини полонених розповідають, що чоловіки їм дзвонять із полону, намагаються триматися бадьоро. Командування відмовчується.
— Раньше давали тільки позвонити, повідомити, шо в плєну. А щас видали їм телефони, — каже 45-річна Олена Сіденко, дружина полоненого прапорщика з міста Бахмач на Чернігівщині Віктора Сіденка. — Чоловік і ще п'ятеро були в КамАЗі, що возив зенітку. Сидять вони в Краснодоні, в зданії міліції. В камерах по четирє человєка. Дзвонили в штаб АТО, нас зареєстрували. Поки що воєнні мовчать. У Віктора залишався син від первого брака — Нікіта, 7,5 року. Його мати щас судять за торговлю людьми. Бабушка, з якою жив, в бєгах. Її шукає міліція, була судимою за распостранєніє наркотіков. Брат Віті, який сначала забрав малого, поїхав у Києв на роботу. Малий ночував у сусідки, ходив по вулиці. Тепер забрали наші куми. Трохи розберусь з плєном — заберу його. Вітя, як ішов, сказав: в случає чого — малого забери.
У неділю заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов повідомив на своїй сторінці у "Фейсбуці" про звільнення з полону п'ятьох чернігівських танкістів.
5 
1
Коментарі