Мені подобається подорожувати. За плечима маю велопробіг зі Стамбула до Астрахані, переліт транспортним літаком з Києва до Люксембурга із велокочуванням через пів-Європи. А ще — три подорожі на Байкал, коли доводилося 70 км йти пішки по шпалах уздовж озера й купатися у крижаній байкальській воді.
Часто подорожую з дружиною, інколи з донькою. Хто не ризикує брати із собою жінку в екстремальну подорож, той не п"є томбу (національний непальський напій) в Катманду. "Цивілізовано" відпочивав кілька сезонів у піонертаборах, на сільгоспроботах у студентські часи й двічі у єгипетських готелях. Нудьга! Для людини, яка цінує свободу більше за чисті простирадла, шведський стіл і теплий туалет, цього достатньо, аби поставити хрест на туроператорах та готелях, де "все включено". Поділюся, як без них побачити найбільше і витратити найменше.
Великий багаж — ознака поганого смаку й відсутності досвіду
Великий багаж — ознака поганого смаку й відсутності досвіду. Жодних торб і валіз! Придбайте якісний рюкзак. Вітчизняні виробники навчилися шити пристойні наплічники ціною до $100. Але я радив би "фірмовий". Мій "Дуте" на 55 л зі спецмагазину на "Петрівці" коштував $140, 32-літровий для дружини обійшовся у $80. Всередину — два спальники, мінімум одягу (решту дешево купите в подорожі). Не забудьте горілку (дозволяється ввозити 1 л на людину) й довідник — раджу "Lonely planet".
Щоб отримати індійську візу, потрібні $40 і дві фотокартки. Непальську купуємо на кордоні чи в аеропорту за $30.
Ціни на квитки змінюються, тому варто вивчити пропозиції. У сезон трапляються дешеві чартери з Москви. Найзручнішим видається рейс "Аеросвіту" Київ–Делі–Київ за $530.
Ми намітили за 30 днів побувати у дюжині місць на відстані сотень кілометрів одне від одного. Минулого разу я їхав з Делі до Катманду — столиці Непалу — близько двох діб. Тому цього разу добиралися літаком. У Києві квиток Делі–Катманду пропонували за $180. В Індії в день вильоту купили в аеропорту в обидва кінці за $160. Найдешевша компанія — "Космік Ейр".
Свій перший день в Азії ми присвятили вештанню по вулицях Делі й замовленню залізничних квитків на весь маршрут через Індію. Звернулися до турагентства з державною акредитацією. Сплатили аванс і без клопоту отримали квитки з найкращими "стиковками", а також квитки найдешевшої авіакомпанії з Гоа в Делі. Одна з альтернатив — усе замовляти з дому через Інтернет.
Найпопулярніше місце зупинки іноземців в Катманду — район Тамел. Нехай вас не лякає ця популярність: готелі тут дешеві — за $3 знайдете двомісний номер з гарячою водою.
Тамел складається з барів-ресторанів, готелів, сувенірних крамниць, магазинчиків гірського спорядження, місцевих виробів, які неодмінно слід привезти додому (вони дуже екзотичні й дешеві). Передусім, це безумовно "фєнєчкі". Заходимо до сувенірного магазину й вибираємо купу буддистських браслетів-намист-кулонів-каблучок. Якщо пощастить — зі справжнього срібла. Питаємо: скільки коштує цей "оберемок"? Пропонуємо щонайбільше півціни. Як правило, продавець погоджується. Дуже гарні і місцеві простирадла — реальна ціна $20. Запевняю: вам заздритимуть друзі. Вражають і вироби з пашміни, тобто з кашеміру. Це недешево, тому торгуйтеся щосили й матимете за $50 розкішний піджак з вишивкою, який не купите у Києві.
Повештавшись пару днів по Катманду, рушили в Покхару: друге за населенням місто Непалу.
Оселилися у туристичному й мальовничому районі на березі озера. Власне, Покхара не варта туристичної уваги. Хіба що набережна вздовж озера: ресторани-магазини-готелі-турагентства. Приємно орендувати човна й поплавати озером, фотографуючи вогні на набережній. Раджу замовити в ресторані непальські момо — дуже смачна страва, схожа на пельмені. (Момо бувають м"ясні та вегетаріанські. Останні — на любителя). Покхара — стартовий пункт для трекінгів у район Анапурни. Це група 8-тисячників, яку за гарної погоди видно з будь-якої точки.
Місцевий правитель був збоченцем і увічнив свої сексуальні фантазії у камені
"Налазилися" по горах досхочу і повернулися до Катманду. Дорогою навідалися у заповідник Чітван. Тут нас возили по джунглях на слоні, ми віч-на-віч зіткнулися з оленями, впритул роздивлялися носорогів, ледь не на відстань простягненої руки підійшли до крокодила. Якщо пощастить — маєте шанс зустріти тигра. Джунглями йшли у супроводі двох гідів із палицями. Вони казали, що цього достатньо для захисту від хижаків. Але попередили: найбезпечніше видиратися на пальму. Три дні проживання, харчування й екскурсій заповідником коштували $65 з людини. Знов Катманду — закупка сувенірів — Індія.
У Делі краще отаборитися в районі Залізничного вокзалу (тут кінцева зупинка автобуса з аеропорту). За 5 рупій велорикша довезе до Мейн-базару зі священними коровами всюди й чималою кількістю бруду. Втім — не такий страшний індійський бруд, як його малюють. Я спостерігав за дружиною і зрозумів, що навіть такі чепурухи готові витримати випробування брудом заради красот Індії.
Далі за маршрутом — Аґра. До нього близько шість годин на авто. Краще рано-вранці виїхати експресом: доберетеся за три години.
В Агрі є сенс орендувати за $5 моторикшу (їх називають "тут-тук") і за день об"їхати визначні місця міста. Найвідоміше — Тадж Махал. Раджу неодмінно відвідати і так званий Малий Тадж Махал і Ред Форт: переїдьте річку, сфотографуйте відображення Таджу у воді. Тадж справді "тягне" на диво світу. Навіть з іншого берега річки відчувається могутність споруди. За однією з легенд, Таджів мало бути два. Другий планували звести з чорного мармуру, а не білого.
Потім — ніч потягом до Джансі й запаморочливий шлях на рейсовому автобусі (туристичні у цей день уже всі поїхали) до Каджурахо. Ми долали 170 км цілих вісім годин! Забитий автобус зупинявся на кожному розі. Але вже на ранок ми, відмиті й щасливі, йшли до храмів Камасутри. Вчені досі не можуть второпати: як релігійний храм оздобили такими відвертими сценами. Одна з версій — це був "самовчитель" для юних індусів, які готувалися до подружнього життя. Як на мене, місцевий правитель був сексуальним збоченцем і увічнив свої сексуальні фантазії у камені. Не певен, що все побачене можна реалізувати на практиці.
На зворотному шляху ми здолали ту саму відстань на таксівці за три години і 20 доларів.
Одноденна зупинка в Оче — релаксівному місці з карколомними палацами й храмами. Потім Аурангабад. У таку далечінь їхали, аби побачити печери — цілі підземні міста. Яскраві фрески з живописом буддистських монахів, музичні кімнати для медитацій, храми, вирубані в кам"яному масиві — одне з найяскравіших вражень подорожі.
Наш шлях лежить через Бомбей на Гоа. У милому готельчику на півдні міста, сидячи в шортах біля вогнища, ми пили гоанське вино, заїдали дарами моря і святкували Новий рік. Скажу відверто: нам не сподобалося море, нам набридли надто приставучі аборигени. Але було те, заради чого варто їхати — плюс 38 у січні, цілодобові багатолюдні вечірки на пляжах і перегони на моторолерах і мотоциклах по гоанському узбережжю.
Щеплення не знадобиться
Малярію в Індії подолали у 60-х. Решта хвороб вам не загрожує, якщо виконуватимете елементарні профілактичні заходи: пийте воду лише з пляшок, мийте руки, не купуйте готову їжу у відкритих вуличних їдальнях для місцевих жителів. Жодних щеплень!
Квитанція від партизанів
У Непалі триває перманентна громадянська війна. Але для туристів вона безпечна. Єдина загроза — на гірському маршруті вас може зупинити партизанський патруль і вимагатиме гроші за перебування на заповідній території, яка контролюється партизанами. Сума адекватна тій, що ви сплатите у державній установі. При цьому вам видадуть квитанцію, аби інший партизанській загін і собі не вимагав грошей.
У барах випивку розбавляють
Алкоголь у Непалі знайти легко, в Індії продається лише у спеціалізованих магазинах. Будьте уважні з пивом на вулиці: це може бути тільки безалкогольне. Не раджу пити міцні напої у барах: їх часто розбавляють. Легше купити пляшку місцевого віскі по $7 за літр. Або ж придбайте в "Дьюті фрі" делійського аеропорту промислову партію віскі на усю подорож. Раджу звернути увагу на "Сіґремс джин" — якісний продукт і корисний для профілактики інфекційних захворювань. Пляшка в Індії — $4. Купуючи будь-що, обов"язково торгуйтеся. Як правило, ціна завищена у 2–3 рази.
3 
35413
Коментарі