Є у Львові традиція — один-два рази на рік масово ходити на футбол. У такі дні до стадіону не пропхатися. Окрім львів'ян, повно людей із навколишніх міст і сіл у радіусі понад 100 кілометрів. Практично всі перед грою випивають та закушують, а під час матчу старанно розмахують на трибунах прапорами, співають національний гімн і гукають "Слава Україні!". На секторах вивішують стяги з різними написами, серед яких завжди є гасло "Коломия з вами!".
Хто саме і з ким саме грає, не має принципового значення. Частіше за все, це матчі національної збірної України зі слабкими суперниками. Нещодавно ще були ігри донецького "Шахтаря" в Лізі чемпіонів із знаменитими європейськими клубами. На цих матчах теж майорів прапор із Коломиї, що попервах трохи здивувало.
Згодом я збагнув, що дивуватися тут немає чому. Власне гра у футбол для тих 40 тисяч людей, що пару разів на рік заповнюють львівський стадіон, далеко не на першому місці. Інакше у Львові хоча б хтось, окрім купки "ультрасів", ходив би на матчі місцевих "Карпат". Хіба на грі команди зі Львова не можна співати гімн, махати прапорами й гукати "Слава Україні!"?
Але не йдуть львів'яни на матчі "Карпат". Не кажучи вже про гостей із Коломиї. І річ не лише в екстравагантному власникові місцевої команди, який нині переховується за кордоном. Просто Львів першим визначив загальну тенденцію: футбольні змагання, що проводяться вітчизняними "професіоналами", вже не цікаві майже нікому, окрім цих самих "професіоналів". Людям потрібен інший футбол. І за цим іншим вони готові їхати за сотні кілометрів. Не вболівати, а просто "відчути атмосферу".
І якби, наприклад, у Львові вирішили провести фінал одного з єврокубків, на трибунах точно були би всі, хто зміг прорватися. І прапор із написом "Коломия з вами!" теж висів би на видному місці — без різниці, команди яких країн вийшли б на поле. Тому що оті "коломийці", які раз чи двічі на рік їдуть до Львова на футбол, мають свої резони. Їх не зрозуміти нашим футбольним "професіоналам".
5 
35413
Коментарі