Рівнянина Мирона Кутасова, 81 рік, у дворі, де він прожив 47 років, більше знають як діда Мирона. Два місяці тому син Павло, 46 років, вигнав його з двокімнатної "хрущовки" і не пускає назад. Слідом за пенсіонером на сходову клітинку вилетів подертий поліетиленовий кульок з одежею. Старий забрав речі й поплентався на вулицю. Із того часу виживає завдяки жалісним сусідам.
— Живе як останній бомж! — каже 48-річний Микола Кравчук. Він мешкає у сусідній квартирі. — Не миється, харчується чим бог пошле. Ночує на лавці, на газоні, в гаражі у знайомих, якщо пустять. Син повівся як падлюка.
Павло носить інше прізвище — Корнелю. Змінив його, бо збирався виїхати за кордон. Навіть по батькові тепер зветься не Мироновичем, а Андрійовичем. Дванадцять років тому батьки купили Павлові трикімнатну квартиру поблизу Будинку офіцерів. Єдиний син, він так і не одружився, дітей не має. Час від часу навідувався до батьків пообідати. Сусіди кажуть, що був маминим улюбленцем, а батька не терпів. А після смерті Лідії Кутасової вигнав батька з хати і змінив замки.
— Учора на власні очі бачила, як Павло вийшов на подвір"я і жбурнув батькові півмиски сухої гречки, — розповідає Людмила Пєтушкова, 58 років. — І каже: як підпишеш доручення, щоб я отримав за тебе пенсію, — пущу до хати помитися-поголитися, а ні — спи далі на лавці! А сам у цій квартирі не живе — лише приходить час від часу.
Знайшли Мирона Кутасова біля продуктового магазину. Перехожі з підозрою дивляться на нього, бо справді схожий на бомжа. Поруч лежить торба з кількома пустими пляшками з-під пива. У діда Мирона майже не лишилось зубів. Він ледве говорить. Не вірить, що коли-небудь переступить поріг своєї квартири і заживе по-людськи.
Павло змінив прізвище і по батькові
— Син забрав у мене документи й не віддає. Боюся, щоб не спалив їх, — каже дідусь. — І паспорт, і посвідчення учасника бойових дій, і пенсійне. Нічого не маю. Пішов син на пошту і забрав під мої документи пенсію 460 гривень. Казав, що буде з цих грошей за квартиру платити.
Сам Мирон народився на Вінниччині, був на фронті. Після демобілізації оселився в Рівному, одружився і пішов працювати.
— Майже тридцять років Мирон пропрацював на високовольтному заводі. Ми були у одній бригаді й дуже товаришували, — 75-річний Василь Найко живе у сусідньому дворі. — А як вийшли на пенсію, то й розійшлися. Він пив, але людиною був приємною. Однак жінка і син спуску йому не давали. Павло навіть бив батька.
Сусіди обдзвонили всі інстанції, щоб повернути дідові квартиру. Але ніхто не бажає зв"язуватися з людиною без документів. Дільничний радить звертатися до суду.
Тим часом дід Мирон із жахом чекає настання холодів. А сусіди побоюються, що зимою наштовхнуться на труп чоловіка, який прожив із ними 40 років під одним дахом.
2 
1
Коментарі
1