— Із ранніх квітів є в мене хіонодокси. Зацвітають одними з перших, ще коли на землі лежить тонкий шар снігу. Тому їх і називають ще сніговими королевами чи сніговиками, — каже 55-річна Ганна Білецька з Херсона.
— Маю кілька сортів. Розе Квін — один із улюблених. Подобається чудове забарвлення з легким ліловим відтінком. На фоні блакитних і білих першоцвітів виглядає дуже ефектно.
Хіонодокса — низькоросла багаторічна рослина. Зацвітає в березні. Квітки дає зіркоподібної форми. Залежно від виду, можуть бути білими, блакитними, рожевими, синіми або фіолетовими.
— Цвітіння хіонодокси триває до 30 днів. Квітки у діаметрі мають близько 2–3 сантиметри. Висота стебла 15–25. До червня надземна частина відмирає й до наступної весни хіонодокса переходить у стан спокою.
Росте однаково добре на сонці та в тіні. Єдине — зміщується період її цвітіння. На сонячній ділянці раніше зацвіте й відцвіте, якщо в тіні — період цвітіння розпочнеться пізніше й триватиме довше.
— Висаджувати цибулини хіонодокси у відкритий ґрунт можна з початку вересня до кінця жовтня. Ґрунт потрібен пухкий, родючий, добре дренований, некислий, помірно вологий. Можна додати в нього трохи лісової землі.
Глибина посадки залежить від величини цибулин. Великі занурити слід на 6–8 см, дрібні — на 4–6. Відстань між цибулинами має становити 8–10 см.
— У догляді хіонодокса невибаглива. Наші південні морози витримує без проблем. Нічим її не вкриваю. Навесні, коли з'являються перші паростки, додаю азотне добриво. Це щоб довше й рясніше цвіла.
Без пересадки хіонодокса може рости роками. Полив їй потрібен, лише якщо зима видалася малосніжною, а весна — посушливою. Поливати треба рано вранці, під корінь. Воду брати відстояну, кімнатної температури.
— Після поливу землю розпушую й присипаю перегноєм. Коли рослина відцвітає, видаляю всі стрілки — щоб не було самосіву.
5 
35413
Коментарі