— У моєму саду росте понад десяток рослин, про які ніхто в околицях навіть не чув. Із-поміж усіх виділяється гібрид абрикоса й аличі — Чорний принц. Плоди дає екзотичні на вигляд і на смак. Якраз на початку серпня достигають, тож ось-ось збиратиму врожай, — розповідає 55-річний Геннадій Василенко із Запоріжжя.
Чорний принц — це гібрид абрикосу звичайного й пізньостиглої аличі. Належить до групи так званих чорних абрикосів.
— Плоди в нього зовні темно-бордові, м'якоть мають винно-червоного кольору. Ароматні, пахнуть, як абрикос. А от на смак не сказати, що більше нагадують. Як на мене, він у них своєрідний — не надто солодкі, з кислинкою, терпкуваті. Трохи на нектарин походять. Кісточка у них невелика, непогано відділяється.
Середня вага плодів Чорного принца складає 45–80 г.
— У мене родить уже другий рік, причому досить рясно. Минулого плоди були вагою майже 90 грамів. Цього року трохи менші, але теж зовсім не дріб'язок.
Плоди достигають у серпні.
— Усе залежить від клімату. В нас, на південному сході, на початку серпня можна сміливо рвати. У холодніших регіонах — наприкінці місяця. До речі, важливо не прогавити момент: плоди швидко перестигають, тріскаються й осипаються. Можна зривати їх трохи недостиглими й лишати на вікні, щоб доходили.
Чорний принц підходить для консервування.
— Варення з нього ароматне, пряне, з легкою кислинкою. Смачними будуть компот і наливка. Ще роблю вино — запашне й пікантне на смак.
Якщо Чорний принц посадити в правильному місці, він даватиме багатий урожай.
— Слід знайти незатінене, сонячне місце. Й бажано десь у затишку, щоб ні сильних вітрів не було, ні протягів — цей сорт такого не любить. Краще обрати ділянку, оточену будівлями чи парканом. Ще один момент — ґрунт там має бути рихлий. Я садив у глинястий, то мусив додати трохи піску.
Чорний принц здатен самозапилюватися, тому висаджувати його в парі з подібними сортами необов'язково.
— Поряд із моїм ростуть вишнево-сливові та яблучно-грушеві гібриди, а все рівно чудово родить. Для Чорного принца головне, аби сусіднє дерево було достатньо високе, щоб прикрити його від сонця. Тому серед карликових садити такий сорт абрикоса не варто.
Висаджувати Чорний принц можна ранньої осені чи навесні.
— Я садив усередині вересня, і саджанець добре прижився. Тут головне заздалегідь підготувати посадкову яму — за півтора-два місяці. Це необхідно, щоб ґрунт достатньо утрамбувався. Якщо у вересні садити, то саме на початку серпня треба почати підготовку.
Посадкова яма для Чорного принца повинна бути достатньо широка й завглибшки не менш як 80 см. На дно її необхідно помістити шар дренажу — це дозволить уникнути осінніх і зимових "підтоплень".
— Я брав дрібні уламки цегли. Зверху на них насипав ще шар деревинної кори — це для утеплення від морозів. Якщо немає кори, можна брати дрібні гілочки. Замість цегли, знаю, що використовують гравій.
Ґрунт під посадку треба обов'язково удобрити.
— Землю з викопаної ями я наполовину змішував із перегноєм. Також додав до неї приблизно 0,5 кілограма деревинного попелу, трохи торфу й суперфосфату. Усе це ретельно перемішав, засипав назад до ями й лишив на два місяці. Перед посадкою полив ґрунт теплою водою. Потім уже висадив саджанець, повторно полив і на кінець підгорнув стовбур торфом.
Плодоносити Чорний принц починає за три-чотири роки після посадки.
— Період цвітіння у нього починається пізніше, ніж в інших сортів абрикос, уже після останніх приморозків.
Зиму Чорний принц переносить добре, але сильних морозів не любить.
— Якщо снігу немає, коріння може підмерзати, тому стовбур має бути обов'язково захищеним. Я вкриваю його соломою чи торфом.
Загалом Чорний принц є невибагливим сортом абрикос. Потребує лише сезонної обрізки й помірного поливу. Надміру води він не любить. До посухи стійкий.
— Закидати його добривами теж не варто — можуть нашкодити. Особливо обережно треба з азотними, адже від їх надлишку дерево цілком може пропасти. Перевагу ліпше надавати мінеральним, але також без фанатизму. Головне, щоб був компост і перегній.
Чорний принц — стійкий до хвороб.
— Моніліоз й подібні йому захворювання на цей сорт рідко нападають. Моєму дереву вже шість років — за цей час жодного випадку не було, хоча "сусіди" його хворіли.
7 
35413
Коментарі