середа, 11 квітня 2007 16:01

У договорі про продаж треба вказувати справжню вартість

"У половині договорів про купівлю-продаж ціну квартири вказують у межах 200–250 тисяч гривень, хоча коштує столичне житло набагато більше", — розказує спеціаліст з агентства нерухомості "Ліста" Світлана Годердзішвілі, 48 років. Покупці ризикують, бо угоду із заниженою вартістю суд може визнати недійсною.

Покупець платить держмито та податок до Пенсійного фонду — 2% від суми угоди. Приміром, у договорі покупець вкаже реальну ціну однокімнатної на Троєщині — півмільйона гривень. Йому треба заплатити державі 10 тис. грн. Тому ціну занижують, щоб платити менше. На метраж великих квартир понад 100 кв. м із 2007 року накладають ще 5% податку.

— Насправді в договорі вказують дві ціни, — уточнює Ігор Однопозов, 42 роки, віце-президент Спілки фахівців із нерухомого майна Києва. — Балансову вартість беруть із довідки-характеристики БТІ. Вона враховує ступінь зносу будинку, коефіцієнти амортизації.  Велику трикімнатну квартиру в центрі можуть оцінити в 10 тисяч гривень, а однокімнатну на Харківському або Троєщині — у 50–100 тисяч. Продати квартиру дешевше за її балансову вартість не можна. Також записують ціну, за якою сторони домовилися укласти угоду про купівлю-продаж. Податок обраховують із цієї суми.

Велику трикімнатну квартиру в центрі можуть оцінити в 10 тисяч гривень

Продавець-шахрай указує як продажну саме балансову вартість. За тиждень-два подає до суду, щоб договір визнали недійсним. І показує договір, за яким квартиру нібито продали за балансовою вартістю.

— У нашій практиці був такий випадок, — продовжує Ігор Однопозов. — Родина циган продала двокімнатну квартиру на Дарниці. У договорі записали, що продали її за балансовою вартістю — кілька тисяч гривень. За місяць позивалися до нового власника: "Просимо визнати угоду недійсною та повернути квартиру, оскільки продали її за ціною, нижчою за ринкову, під впливом важких обставин: захворіла дитина, й були потрібні гроші на лікування. Тепер вона одужала, і ми готові віддати назад гроші в обмін на свою квартиру". Суд вони програли, бо в суді показали розписку зі справжньою сумою продажу квартири.

Тепер суди розглядають договір купівлі-продажу квартири за балансовою вартістю як доказ на користь шахрая, кажуть ріелтори. Йому залишається переконати суд, що угоду на невигідних умовах він підписав помилково, під впливом обману або насильно. Тоді квартиру повернуть попередньому власникові. Покупцю він віддасть гроші, вказані в договорі.

За словами Однопозова, в Україні таке буває нечасто. В Росії в судах оспорюють кожен п"ятий договір. Тому краще вказувати в договорі реальну ринкову вартість. Якщо продавець і захоче відсудити квартиру назад, суд замовить її експертну оцінку. Колишньому власникові доведеться повертати не суму за договором, а сучасну ціну. Її визначає незалежне консалтингове агентство. В такому разі новому власникові боятись нічого, бо житло в Україні дорожчає.

Доросла дієздатна людина може продати власну квартиру, нічого не купуючи замість неї. Ріелтори називають таку угоду "чистим продажем".

— Є ризик, що згодом такий продавець заявить: "Мене силоміць залишили без даху над головою", — каже спеціаліст агентства нерухомості "Альянс-брок" Маргарита Цінкуш, 46 років. — Тому своїм клієнтам раджу купувати житло лише у тих, хто замість старої квартири чи будинку бере іншу. Обидві угоди треба укладати день у день: ось я продаю свою квартиру вам, а собі купую нову. Тоді для оскарження договору купівлі-продажу не буде підстав.

Зараз ви читаєте новину «У договорі про продаж треба вказувати справжню вартість». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі