"Ледь не віддала шахраєві 8 тисяч гривень"

Вінничанка Наталія Шимків, 30 років, у вересні шукала житло в Києві. Хотіла винайняти на півроку.

— Я ледь не віддала шахраєві 8 тисяч гривень. Знайшла оголошення на сайті slando.ua. Трикімнатну квартиру біля метро Деміївська здавали за 4 тисячі гривень у місяць. Оголошення підписане Ритою, без телефонів. Я написала на сайті. Електронною поштою отримала лист, підписаний Патріком Тіллманом. Він писав, що не говорить українською. Далі по-англійському, що служить у поліції Клівленда у Великій Британії. Квартира в Києві належала його братові. Той загинув в аварії. У помешканні "повний фарш". Патрік пообіцяв, що підпише контракт у нотаріуса.

Наталія запропонувала зустрітися. За кілька хвилин отримала відповідь.

— Він писав, що хоче гарантій, що ми заплатимо. На доказ попросив, щоб я переказала комусь із моїх родичів 8 тисяч гривень, орендну плату за два місяці через "Вестерн юніон". Треба вказати країну призначення Велику Британію. Копію квитанції відправити йому. Я насторожилася. Набрала Патріків телефон. Такого номера не існує.

Наталія порадилася з юристом. Він пояснив, що показувати квитанцію не можна. Гроші можуть отримати за номером переказу та підробним паспортом. Іноземці не мають права здавати житло в оренду. За них це роблять представники в Україні.

20-річна Лариса Кукурудза зі столиці вчиться в університеті "Київська політехніка". Із подругами хотіла винайняти квартиру. Знайшли оголошення на стовпі. Пропонували кімнати у квартирах і гуртожитках за 800 грн. Лариса подзвонила. Їй пообіцяли на вибір — на Троєщині, Лук'янівці або в Голосієві. Сказали під'їхати в їхній офіс.

— Офіс на вулиці Краснова в Києві — це кімната в квартирі, переробленій під кабінети. Вивісок немає. Тітка, яка сиділа за єдиним столом, сказала покласти 2 тисячі гривень на банківську картку і принести їй квитанцію. Вертаємося. А там ще троє охочих зняти кімнату. Ми 10 хвилин чекали черги. Ця тітка дала мобільний номер Ольги, нібито комендантки гуртожитку на вулиці Мельникова. Ми одразу дзвонимо. Жіночий голос каже, що зараз вона не на місці. Увечері дзвонимо, а трубку не беруть.

Дівчата пішли в гуртожиток на вул. Мельникова.

— Там сказали, що в них немає коменданта Ольги. І що до них кожен день приходять по п'ятеро таких, як ми.

Наступного дня пішли в офіс на вул. Краснова.

А там — п'ятеро амбалів. Матюкаються і виставляють нас за двері.

Лариса написала заяву про шахрайство в Святошинський райвідділ міліції. Там попросили договір з фірмою.

— У міліції я вичитала, що договір — про інформаційні послуги. Фірма обіцяла тільки адреси. І ні слова, що нам гарантують поселення у гуртожиток. Наші 2 тисячі не повернули.