Посилена підтримка України, контроль, співпраця - такий максимум від 32 країн-членів НАТО дістали ми на ювілейному саміті. Натомість навколо події вибухнули декілька інформаційних скандалів, що свідчить про різні погляди учасників на членство України в Альянсі. Чому Київ не отримав максимум, - досліджувала Gazetа.ua.
Найсильніший за всю історію
Президент США Джо Байден виголосив промову на відкритті саміту НАТО. За його словами, Альянс нині потужний як ніколи. І це добре, бо "автократія хоче повалити світовий порядок", а "терористичні групи" продовжують виношувати "недобрі плани", зазначив він. Особливо Джо Байден виділив чинного господаря Кремля Путіна, котрий прагне знищити Україну.
"Але не майте ілюзій. Росія програє. Україна - може і зупинить Путіна, особливо за нашої повної колективної підтримки, яку має. Війна закінчиться тим, що Україна залишиться вільною та незалежною країною", - висловив упевненість президент США.
Від слів Байден відразу перейшов до справи: США, Нідерланди, Німеччина, Італія, Румунія виголосили спільну заяву про негайне надання Україні додаткових 5 систем ППО щоб "захистити українські міста, мирне населення та військових".
Підтримка сильна й непорушна
У середньостроковій перспективі Київ може розраховувати на десятки тактичних систем ППО (NASAMS, HAWK, IRIS T-SLM, IRIS T-SLS и Gepard)."Наше послання Москві: підтримка України сильна й непорушна", - говориться у спільній заяві.
У Києві явно сподівалися на більше. Цього недостатньо, заявив президент Володимир Зеленський. Але першими рішеннями саміту українська сторона частково задоволена.
"Росія використовує 300 бойових літаків проти України. Нам потрібно щонайменше 128 літаків, щоб протистояти їм, і ці цифри відомі партнерам", – зазначив він.
Літаки надійдуть вже до кінця цього літа. Поки підтверджено лише шість "пташок" від Норвегії. Держсекретар США Ентоні Блінкен запевнив - буде більше і швидше, ще від Данії та Нідерландів, постачання вже розпочато.
За оптимістичними підрахунками, Україні обіцяно близько півсотні літаків.
У Кремлі переполох
У США, 10 липня, виступаючи у Президентському фонді та в Інституті Рейгана, Володимир Зеленський висловився про ще одне необхідне рішення для України - дозвіл бити далекобійною зброю по аеродромах на території РФ.
Частково потреба у далекобійності була задоволена новачком на саміті НАТО, прем'єром Великобританії Кіром Стармером. За даними Bloomberg, він заявив, що Україна може бити британськими ракетами Storm Shadow "у відповідності з гуманітарним правом". Тобто, по законних військових цілях.
Рішучий дебют Кіра Стармера у Вашингтоні уже викликав реакцію Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав дозвіл "безвідповідальним кроком". Отже, Кремль, як і анонсував, "пильно стежить" за ходом саміту. Напевне, для показових виступів РФ підняла у повітря винищувач для супроводу норвезького літака над Баренцевим морем. За заявами російської сторони, літак не порушував повітряний простір РФ. Також повідомлено про навчання російських винищувачів над Кольським півостровом.
У "Sky news" помітили, що російські пропагандистські ЗМІ приділяють саміту НАТО посилену увагу. Акцентують, звісно, на вигідних моментах, як-от на коментарі польського президента Анджея Дуди про неможливість прийняття України до НАТО, доки є конфлікт. Але, доходять висновку аналітики телеканалу, якщо російські пабліки все ж висвітлюють саміт, який Кремль показово ігнорує, це може свідчити про занепокоєння Путіна новим озброєнням та системною підтримкою України з боку Альянсу. Зрештою, офіційний Київ отримав майже все, що потрібно, - крім конкретики по членству.
Про холодний душ
Володимир Зеленський не зміг приховати розчарування: протягом 75 років було переконання між членами Альянсу, що у розмовах з РФ не буде торгівлі членством європейської країни у НАТО. Тобто, натякнув на дивну увагу "миротворчій місії" угорського прем'єра.
"Чому нині Москва сподівається на це? - заявив Зеленський. - Ми в Україні й усі інші сусіди Росії, включно з тими, перед ким Америка має союзницькі зобов'язання, потребуємо відповідей".
Він не випадково звернув увагу на "торгівлю" членством - Орбан виступив тригером саміту НАТО. Він прибув до Вашингтона і на полях саміту встиг зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
"Миротворча місія продовжується", - подражнив він партнерів по Альянсу, не розкривши деталей перемовин. До слова, наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з угорським колегою Петером Сіярто й заявив: мирні ініціативи не можуть ґрунтуватися на російських наративах.
Скільки протримається Путін?
Деталі, звісно, важливі, однак головне на даний момент - сам факт миротворчого треку, котрий здійснюють вже дві країни-членкині НАТО. Це означає більше простору для політичного маневрування, принаймні, до президентських виборів у США, які впливають на рішення по український кризі, - натякнув Володимир Зеленський на саміті.
"Скільки ще Путін може протриматися? Відповідь на це питання прямо тут, у Вашингтоні. Не чекайте місяці. Америка може бути великою кожного дня", - сказав він.
Такої ж думки й генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: "Пам'ятайте, що найбільшою ціною і ризиком буде, якщо Росія переможе в Україні. Ми не можемо цього допустити".
Але вже є очевидним, що НАТО, про всяк випадок, переходить до подвійної гри: підтримка України - та миротворчий трек. Хоча ініціатива Орбана вважається самодіяльністю, та може мати карколомні наслідки: аж до припинення головування Угорщини в ЄС. Раніше Столтенберг заявляв - Альянс обговорить поїздки угорського прем'єра. Путін неодноразово висував вимогу не розширювати НАТО на схід (на Україну, зокрема). Виходить так, що, з одного боку, Альянс та США як ключова країна НАТО посилюють підтримку нашої країни у протистоянні з ворогом - з іншого, частково задовольняють вимогу Путіна, бо конкретні терміни вступу України до НАТО не фігурують у жодному офіційному документі чи публічному вислові.
Це і є та стратегічна невизначеність по Україні, про яку казав президент Франції Емманюель Макрон. У Кремлі, навпаки, хочуть визначеності. Офіційно РФ не коментувала перший день саміту НАТО. А от відомий своїми одіозними висловами Дмитро Медведєв написав: навіть прийняття умов Путіна не буде завершенням війни, бо залишки українських радикалів повернуться до влади, "мотивовані західними ворогами Росії". От тоді, мовляв, і відбудеться вирішальна битва. Такими висловами непомітно акцент з підтримки нашої країни НАТО зміщується на відсутність дати прийняття. І це трактується як поразка, причому з подачі нібито США та Німеччини.
Насправді офіційний Вашингтон постійно наголошує на максимальному зближенні України з НАТО, на сприянні відсічі ворогу. Німеччина посилює допомогу нашій країні. Зовні ж Путіну присікатися ні до чого - дати вступу немає. І переговори не відбуваються не з вини НАТО, а через небажання чинного господаря Кремля.
Втрата часу
Складне позиціонування країн-членів НАТО відносно російської війни в Україні можна пояснити тим, що підтримка нашої країни вийшла на новий рівень.
"Це суттєвий крок уперед, - зазначив колишній посол США у НАТО Іво Даалдер. - Він дозволяє Альянсу брати більш безпосередню участь у щоденних діях на підтримку збройної відсічі (агресору). Він справді зближує Україну та НАТО, але не дає відповіді на запитання, коли вона (Україна) стане членом Альянсу".
Схоже, не це і розраховують очільники НАТО. Sky news із посиланням на анонімного представника Альянсу, стверджує: Росія несе значні втрати на полі бою, має нестачу боєприпасів та бійців для масштабного наступу. Опосередковано це підтверджує генсек НАТО Єнс Столтенберг заявою про те, що не вбачає нині загрози від Росії для країн-членів Альянсу та союзників. Отже, час працює проти Путіна.
Посол РФ у США Анатолій Антонов заявив, що перший день саміту мав підкреслено агресивний характер, "західні країни прокладають шлях до Третьої світової, оскільки не можуть перемогти Росію на полі бою в Україні".
Не забули про Китай
На ювілейному саміті посилена увага приділена Китаю. До слова, МЗС КНР у понеділок, 8 липня, заявило про рішучий протест намаганням Альянсу виправдати своє просування в Індо-Тихоокеанському регіоні. Не згодні там і з тим, що відповідальності за війну в Україні покладають на Китай. Турбувалися у Пекіні не даремно: Єнс Столтенберг анонсував початок розробки єдиної стратегії НАТО відносно КНР. Очікується зустріч представників Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії.
Ближче до вечора 10 липня українська делегація дістала ще два "смаколики": безпекову угоду з Люксембургом та обіцянку надати фінансування у 40 мільярдів євро на 2025 рік від НАТО.
У The Washington Post вважають, різке посилення підтримки України пов'язане ще й із прагненням країн-членів "застрахувати" Альянс від можливих різких змін у разі перемоги Дональда Трампа. "Це захист від нього на найближчі чотири роки, - стверджує директор програми трансатлантичної безпеки в аналітичному центрі Center for a New American Security Андреа Кендалл-Тейлор.
Захистити Європу - захистити себе
Йдеться, власне, про захист Європи від загроз, бо Трамп неодноразово заявляв, що США мають захищати, насамперед, самих себе. У цьому сенсі, анонсоване посилення бригад і баз НАТО у Євросоюзі видається більш ніж логічним.
За таких інтриг ювілейного саміту НАТО питання кінцевої дати вступу України перестає бути головним.
"Україні потрібно не літати у хмарах, а чітко брати те, що потрібно, - наголосив кандидат політичних наук Олексій Буряченко у коментарі Gazeta.ua. - Більшого вимагати на цьому саміті не потрібно. Тому що, є різні варіанти, шо буде з НАТО потім. В Альянс Україна вступить тоді, коли це буде потрібно НАТО, а не Україні. Це виключно політичне рішення. Так от, зараз ми потрібні НАТО. Як буде реалізуватися це рішення: двері, хвіртка, мости, - не суттєво".
2 
8759
Коментарі