четвер, 15 січня 2009 15:57

"Життя змусить Тимошенко та Януковича стати проукраїнськими"

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Петро Олійник пішов з посади заступника глави Секретаріату президента і представника глави держави у парламенті, щоб не підставляти Віктора Ющенка
Петро Олійник пішов з посади заступника глави Секретаріату президента і представника глави держави у парламенті, щоб не підставляти Віктора Ющенка

"Дам інтерв"ю тільки вашій газеті й одному інтернет-виданню, і все! Більше ні з ким на цю тему не говоритиму", — каже Петро Олійник, 51 рік.

Він щойно звільнився з посади представника президента у Верховній Раді та заступника глави секретаріату. Пішов на це, бо "бютівці" звинуватили його в корупції. Мовляв, за часів губернаторства Олійника на Львівщині в його присутності передавали хабар колишньому голові Львівського апеляційного адміністративного суду Ігореві Зваричу. Суддю арештували торік у грудні. Знайшли в його кабінеті мільйон доларів. За кілька днів Зварич утік і тепер перебуває в розшуку.

Зустрічаємося неподалік Секретаріату президента — у холі готелю "Національний". Тут живуть народні депутати, які не мають помешкань у столиці. Поруч з Олійником стоїть львівський міський голова Андрій Садовий. Вони прощаються, домовляються зустрітися в п"ятницю вже у Львові. Ідемо до кафе на першому поверсі. Олійник замовляє каву. За час розмови випиває дві чашки.

— Генпрокуратура до мене жодних претензій не має. Я проходжу в якості свідка, — розповідає про хід справи. — Більше того, заступник генпрокурора Кузьмін пояснив, що моє перебування на посаді заступника глави Секретаріату президента не перешкоджає веденню слідства. Тобто юридичні аспекти моєї причетності до хабарництва зняті.

То навіщо було подавати у відставку?

— Треба зважати не тільки на юридичний аспект, але і на політичний. Коли прозвучали ці звинувачення, я зрозумів, що певні політичні сили будуть постійно діставати мною президента. Мовляв, у тебе такий-сякий працює.

Про кого йдеться?

— Про всіх. Президентські вибори вже почалися. Кожна політична сила висуває свого кандидата. Вони будуть намагатися використовувати все. Щоб не підставляти президента, я прийшов до нього, розповів ситуацію і попросив відпустити. Тепер я — тимчасово безробітний. Це підвищує шанси правоохоронних органів розібратися у справі.

Хоча зараз політикам не виборами президента треба займатися. Під питанням існування держави. Тільки безвідповідальні люди можуть думати про вибори. У центрі Києва школи відключають від опалення! Неважливо, що було вчора й які стосунки були між президентом і прем"єром, опозицією та владою. Важливо, що курс долара зірвався, газові угоди не укладені й країна на межі зупинки, фінансовий дефолт є ймовірним. Але я вдячний президентові, що газотранспортна система України залишається в державній власності. Вона прокачує 160 мільярдів газу на рік. Уявіть, що в нас її можуть забрати! Якщо би Віктор Андрійович погодився на якийсь консорціум з управління нею, наприклад, Німеччина—Україна—Росія, то, ви думаєте, його би зараз критикували? Та з Москви поступила б команда, і Юлія Володимирівна не пішла б у президенти, і Віктор Федорович теж! Віктор Андрійович виграв би всі вибори. Але за кілька років газотранспортна система була б у власності Росії. Ключове питання 1990-х — віддали ядерну зброю, наш щит. А зараз стоїть питання газотранспортної системи.

Але за півроку президентські вибори, і в Ющенка шансів, здається, немає. Найвищі рейтинги в Тимошенко та Януковича...

— Нині президент, руйнуючи свій рейтинг, захищає національні інтереси. Якби він пішов на консорціум, закрили б рота і БЮТ, і "Регіони". А чи є шанси, чи немає — життя покаже. Бо українська політика міняється, як повія. Утім, повія більш постійна.

Ну почекають росіяни ще рік...

— Я переконаний: хто б не сів у крісло президента, почне мислити зовсім по-іншому. Пам"ятаєте, Кучма прийшов до влади на проросійських гаслах? Але він газотранспортну систему не віддав, а навпаки почав працювати на вступ до НАТО та ЄС. Життя змусить Тимошенко та Януковича стати проукраїнськими.

Глава Секретаріату президента Віктор Балога не давав згоди на призначення вас його заступником.

— Роль Балоги дуже перебільшена. Якщо хтось думає, що президентові нав"язуються якісь рішення, то він помиляється. Віктор Ющенко особисто мені зателефонував, дав час на роздуми про призначення. Я написав заяву, й у мене відбулася розмова з Балогою про те, що ми працюємо як нормальні державні діячі.

Я зазирнув у очі смерті. Думав тоді тільки про сім"ю — на кого вона залишиться

Олійник витягає з портфеля два дрібно списані аркуші. Повертає розмову до скандалу зі Зваричем. Стукає ребром долоні по краю стола.

— Я та вісім глав обласних адміністрацій стримували 2006 року призначення Зварича на посаду голови Львівського апеляційного адміністративного суду...

А звідки з"явилася його кандидатура?

— Він був заступником голови суду. Зварич півтора роки бігав до мене і просився. Але я зайняв жорстку позицію, і ми блокували його призначення. Хіба він адекватний чоловік, коли каже, що засівав у кабінеті грішми?

Хто ж зміг продавити призначення, яке блокували дев"ятеро губернаторів?

— Я цього не коментую. Ті, хто призначив тоді Зварича, хочуть зараз перекинути на мене вину.

Олійник детально розповідає про ситуацію, яка привела до звинувачень у корупції. Говорить, що тоді всі глави облдержадміністрацій займалися пошуком коштів на ремонт приміщень для новостворених апеляційних адміністративних судів. Бо Кабмін фінансування не виділив. Тому місцева влада мусила писали листи підприємствам, щоб ті пожертвували гроші.

Власник приватного підприємства "Оліяр" Іван Залізний у своїх показах слідству сказав, що дав гроші судді Зваричу в жовтні 2007 року в кабінеті Олійника.

— Скажу, чим я займався тоді, — розповідає екс-губернатор. — Із 2 по 9 жовтня 2007 року я проходив обстеження в одній із лікарень. Там виявили в мене страшну хворобу. Із 10-го по 13-те був у Києві у відрядженні. 14 числа приїхав у місто Соснівку і побачив стан свого батька. Із 14 до 23 жовтня я був біля батька. 23-го його поховали. 25 жовтня мені зробили надзвичайно складну операцію, і я не знав, чим це закінчиться. Я зазирнув у очі смерті. Думав тоді тільки про сім"ю — на кого вона залишиться.

Зварич ще живий?

— Хтозна. Я нікому не бажаю смерті. А в Зварича є діти, сім"я.

Він знав щось, що могло загрожувати нинішнім високопосадовцям?

— Знаєте, що лежить під хабарем Зваричу і заявою Залізного? Розподіл землі.

Олійник розповідає про схему розкрадання земель. На кожну людину можна оформити 2 га землі. Беруть на якусь фірму 200 осіб і оформляють на них землю. Потім через хабарі виводять її з сільськогосподарського використання і приватизують. Каже, що він зі своєю командою довгий час протистояв таким схемам. Це стало однією з причин його відставки з посади губернатора в лютому 2008-го.

— Уряд призначив нового начальника управління земельних ресурсів. Я особисто прийшов до Юлії Володимирівни. Говорив їй, що не можна начальником земельних ресурсів у Львівській області призначати депутата Київської облради, який балотувався за списками комуністів до парламенту 2002 року, який закінчив 1992-го Вищу школу ФСБ Росії. Навіщо знущатися над галичанами? Тимошенко твердо пообіцяла, але її народний депутат Богдан Губський вирішив по-іншому. Ця людина була його кандидатурою. Тому я вигадав слово "землегуб" — земля і Губський.

Так-от, Залізний хотів отримати 250 гектарів землі під Львовом. І, на його думку, він давав гроші не на ремонт суду, а за землю як хабар. А суд потрібне рішення не прийняв. Я дуже вдячний заступнику генпрокурора і слідчій групі, що в мене була очна ставка з Іваном Залізним. Я йому сказав: Іване, я хоч одну копійку в тебе взяв? Він сказав, що ні. Я зроблю все, аби ця справа була доведена до кінця, і надіюся, що Зварича знайдуть.

Олійник складає папери в портфель. Одягає високу хутряну шапку з козирком. На прощання каже:

— Можливо, все, що я сьогодні сказав, нашкодить подальшій моїй кар"єрі чи завершить її. Але я сказав усе, що хотів.

1957, 10 липня — Петро Олійник народився в с. Нова Варварівка Приморського краю в Росії

1974 — автослюсар комбінату "Укрзахідвугілля" в місті Червоноград на Львівщині

1984 — закінчує Дніпропетровський гірничий інститут

1985 — інструктор Червоноградського міськкому Компартії

1990 — заступник голови виконкому Червоноградської ради народних депутатів

1999 — голова виконкому Червоноградської міської ради

2002 — народний депутат України

2005 — голова Львівської обласної державної адміністрації

2008 — заступник глави Секретаріату президента, представник президента у Верховній Раді

2009 — подає у відставку

Зараз ви читаєте новину «"Життя змусить Тимошенко та Януковича стати проукраїнськими"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі