27 серпня президент Узбекистану 78-річний Іслам Карімов переніс інсульт. Уперше за чверть століття з'явилась офіційна інформація про стан його здоров'я.
"У суботу зранку стався крововилив у мозок, батько в реанімації", — написала в соцмережі молодша донька президента Лола Карімова, 38 років.
Дільничні двічі на тиждень обходять квартири й перевіряють паспорти
29 серпня узбецьке інформагентство "Фергана" повідомило, що глава держави помер. Офіційно влада цього не підтвердила. Але відзначення 25-ї річниці незалежності Узбекистану 1 вересня скасували. Однак у вівторок пообіцяли — святкування відбудеться "за скороченою програмою", з гуляннями та концертами, але без президента.
У середу Лола Карімова спростувала чутки про смерть батька і подякувала за підтримку: "Впевнена, що величезна сила добра з самої глибини ваших сердець допомагає у його зціленні".
Іслам Карімов керував Узбекистаном понад 26 років. Він очолив республіку за радянських часів, 1989-го. Наступного року парламент Узбецької РСР оголосив його президентом.
За тривалістю перебування при владі Карімов обійшов усіх пострадянських лідерів. Серед його колег залишився тільки президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Він теж керує державою з часів СРСР.
Після проголошення незалежності Іслам Карімов витісняв російську мову та намагався вести незалежну зовнішню політику. 2005-го тисячі протестувальників вийшли на центральну площу міста Андижан. Вимагали демократичних змін і покращення економічної ситуації. Урядові війська придушили виступ. Загинули майже 1500 людей, за неофіційними даними. Після цього Карімов переорієнтувався на Росію й підписав союзницький договір із Москвою.
Президент може обіймати цю посаду в Узбекистані не більше двох 5-річних термінів, за конституцією. Іслам Карімов продовжив своє правління за допомогою референдумів. Імпічменту глави держави Основний закон не передбачає. Востаннє Карімова обирали торік у березні. Він отримав понад 90% голосів виборців.
Президент вибудував жорстку вертикаль влади. Лідери опозиції були змушені залишити країну.
Ситуацію в Узбекистані тотально контролює Служба національної безпеки. Дільничні двічі на тиждень обходять квартири й перевіряють паспорти.
За чверть століття Іслам Карімов створив "одну з наймерзенніших азіатських диктатур", пише 31 серпня британське видання "Таймс".
— Узбекистан — це типовий пострадянський авторитарний режим у Центральній Азії, — каже експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 50 років.
— Довічний беззмінний президент, бідне населення, замкнутість суспільства, сувора заборона на демократичні перетворення — все це є прозою життя в цій країні. Узбекистаном керують кланові еліти на чолі з президентом Ісламом Карімовим. Фактично від був монархом і мав передати престол спадкоємцю. Але свого сина Петра офіційно не визнавав.
Тому узбецькі клани мають узгодити компромісну кандидатуру, яка влаштує всіх — місцевих олігархів, ісламське духовенство, Росію. Офіційна влада не повідомляє про смерть Карімова, і зробить це лише тоді, коли визначать спадкоємця. Скоріше за все, ним стане чинний прем'єр Шавкат Мірзяєв. Також великі шанси у віце-прем'єра Рустама Азімова. Але він має репутацію прозахідного політика і його кандидатуру може заблокувати Росія.
Навряд чи варто чекати лібералізації після смерті Карімова. Нинішній стан справ задовольняє владні еліти.
Режим тривалий час стримував розповсюдження впливу радикальних ісламістів. Якщо кланам не вдасться домовитися — між ними може початися різанина за владу, аж до розпаду держави. Радикальний іслам при цьому здатен серйозно посилитися в Узбекистані. Крім того, Ташкент має традиційно напружені стосунки з Таджикистаном. Не виключено, що безлад може спровокувати конфлікт зі східним сусідом.
1 
1
Коментарі