Колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе, 79 років, живе на околиці грузинської столиці в урядовій резиденції Крцанісі, яку збудував ще Лаврентій Берія. Вона належить державі, але Шеварднадзе може жити там довічно. Залишили йому й особисту охорону. Щомісячна пенсія становить 750 ларі — майже 2370 грн. Його розмова з кореспондентом "ГПУ" відбулася, коли в Грузії діяв надзвичайний стан.
Ваше ставлення до подій 7 листопада?
— Під час революції троянд у мене залишалося ще два роки президентства. Був також головнокомандувачем збройних сил країни і мав право застосувати силу. Навіть підготував указ про надзвичайний стан... Але потім передумав і подав у відставку.
Ваш указ був готовий, але не підписаний?
— Текст його вже було розіслано на телебачення й по газетах... Але через годину-півтори ми його затребували назад, відкликали. Тому що пролилася б кров. Або з одного боку, або з другого... А для президента країни яка різниця, з котрого боку барикад загинуть люди?
Часто порівнюють грузинську революцію троянд і нашу помаранчеву. Що про це думаєте?
— Різниця величезна! Небо і земля. На користь України.
Як усе ж оцінюєте запровадження надзвичайного стану Михаїлом Саакашвілі?
— Якби президент прийняв таке рішення раніше — припустимо, 2–3 листопада... Або вирішив би провести вибори навесні... Це врятувало б становище. Але 7 листопада в нього вже не залишалося вибору.
Тобто ви підтримуєте жорсткі заходи?
— Ні, я нічого не підтримую! Ніякий надзвичайний стан я не підтримую! Але іншого виходу просто не було в нього, розумієте?
А найстрашніше, що зробив уряд Грузії, керівники країни — це розгром телебачення. Канал "Імеді" передавав усю правду про події в Грузії... І от тепер його не існує.
На проспекті Руставелі висить величезна карикатура: ляльковод, який тримає на мотузочках маріонетки. Мовляв, це Бадрі Патрікацішвілі (грузинський олігарх у вигнанні, нині живе у Лондоні. — ГПУ) і грузинська опозиція...
— Усе, що відбулося, — це з ініціативи народу, а не опозиції. Народ змучений, розумієте? Голодний, не має роботи... Тут головним чином вплинули економічні проблеми. Є навіть родини, які своїх дітей віддають у дитячі будинки... Куди далі? Тому народ вийшов на вулицю.
Ви входили до складу Політбюро ЦК КПРС, були міністром закордонних справ СРСР, по суті, одним із правителів імперії. І ви ж разом із Михайлом Горбачовим — один з її руйнівників. Чи не жалкуєте за зробленим?
— Усе, що сталося, закономірно. Я відчував, що Радянський Союз буде зруйнований. Але помилявся в термінах. Думав, це відбудеться років на 10–15 пізніше. Не всі республіки, що отримали незалежність, виявилися готовими до неї. Це стосується і Грузії.
Чи братимете участь у дострокових президентських виборах як кандидат на посаду президента країни?
— Ні. Виключається.
Чи можете уявити подібну до української післявиборну ситуацію: президент представляє одні сили, а парламент контролюють їхні конкуренти?
— Усяке можливо. Що буде після виборів, нині ніхто не може сказати. Опозиція пожвавішала... Але щоб ви знали: грузинська опозиція — це не така велика сила, як в Україні. У вас є Комуністична й інші партії — сильна опозиція. А в нас там лише з десять осіб.
Якщо ви стежите за українською політичною сценою — на чиєму боці ваші симпатії?
— Те, що відбулося у вас дотепер, було правильно. Кого ви обираєте — то не моя справа, а українського народу. Я знаю Віктора Ющенка, трохи більше знаю прем"єра Віктора Януковича. Вони хороші люди.
Деякі українські аналітики стверджують, що грузинська революція троянд була спектаклем. Таким чином передали владу групі Саакашвілі. І організатором цього нібито були саме ви...
— Коли в нашій країні тривали події, що могли призвести до громадянської війни, я вирішив піти у відставку й тим самим відкрити шлях молодим. Жодної змови між мною та їхньою групою не було. Я просто оголосив, що подаю у відставку. Потім провели дострокові вибори.
Чи великі шанси на перемогу має Михаїл Саакашвілі у наступних дострокових президентських перегонах?
— Цього сам Бог не підкаже.
8 
35413
Коментарі