— Вибори в Україні — це мрія кожного диктаторського режиму. Адже більшість виборців голосує за образ, картинку. Рідко хто аналізує попередні заслуги кандидатів, зважає на їхню біографію, — вважає 61-річний Василь Коряк, екс-мер Лубен на Полтавщині. До обрання міським головою 28 років працював слідчим у тутешньому райвідділі міліції. — До чого доходить: знайома розповіла, що проголосувала за Януковича, бо він кремезний чоловік під 2 метри росту. Те, що він колишній зек і далекий від політики, її, вочевидь, не хвилювало. Про результати такого вибору годі й говорити.
У кого найбільші шанси на перемогу 25 травня?
— Зараз найбільший рейтинг серед кандидатів на посаду президента має Петро Порошенко. Багато кому він імпонує розумом і виваженістю. Але ж це не ті якості, за які потрібно обирати президента. Порошенко передовсім — бізнесмен, дипломатом його назвати складно. Свого часу він був міністром економіки. За 10 місяців не зміг зробити нічого значимого для розвитку країни. То чи вдасться це йому в президентському кріслі? Якщо Петро Олексійович знає, як вирішувати економічні й політичні проблеми, як діяти в екстремальних ситуаціях, коли країна перебуває за крок до війни, — нехай приходить. Я сумніваюся, що в нього вистачить внутрішньої сили, надто він м'якотілий. Після пережитого на Майдані народ стежитиме за кожним його кроком, кожним рішенням. Якщо Петро Порошенко, ставши президентом, розпочне свою діяльність з підвищення цін на електроенергію, комунальні послуги — нехай очікує на масові протести, "марші голодних". Думаю, він не витримає такого тиску.
Чому Кличко відмовився від участі у виборах і підтримав Порошенка?
— Те, що Віталій Кличко зняв свою кандидатуру, звісно, збільшило шанси Петра Порошенка на перемогу. Але зарано робити поспішні висновки. Адже ситуація може змінитися будь-якої миті. Що стосується Кличка, то вчинив він правильно. Адже зрозумів, що президентство йому не світить. Думаю, це було його особисте рішення, яке сприйняли далеко не всі члени партії. Багато хто з них не з'явився на з'їзд УДАРу, що відбувся 29 березня у київському "Мистецькому Арсеналі". Це свідчить про розкол усередині партії. Взагалі, думаю, політичного майбутнього у Кличка немає. Зараз він налаштований на вибори міського голови Києва. Але навряд чи кияни за нього проголосують. Адже на посаді мера хочуть бачити розумну, харизматичну людину. Кличко багато говорить, щоправда, не завжди вдало, а робить мало. Люди це помічають.
Які шанси у Юлії Тимошенко?
— Великі. Думаю, у другому турі люди проголосують за неї. Вона — тертий калач. Як у народі кажуть — "бувала в бувальцях". Політичний та життєвий досвід Тимошенко набагато більший, ніж у будь-кого з кандидатів. Вона була на верхівці влади, двічі у в'язниці, тож її злякати чимось важко. Не зовсім зрозумілими є її "політичні ігри" з Нестором Шуфричем. Очевидно, що запис їх телефонної розмови, оприлюднений в інтернеті, був постановочним. У ньому Тимошенко у лайливій формі розповідає, що не дозволила б Росії забрати Крим, обурюється з агресії Путіна. Якщо це було зроблено заради рейтингу, то, як на мене, досить нерозумно. Головна перевага Тимошенко над іншими кандидатами в тому, що вона швидко може пристосуватися до будь-якої ситуації. Юлія Володимирівна завжди тонко відчувала, що потрібно народу, як поводитися, що говорити у тій чи іншій ситуації. "Козирем" Тимошенко на виборах є її команда. Там багато гарних "бійців", перевірених часом. Чого не скажеш про партійне оточення Порошенка. А як відомо, короля робить почет.
Шанси Тимошенко зростатимуть?
— Думаю, зараз матеріальні блага для Юлії Володимирівни не важливі. Її мета — перемога на президентських виборах. Вона й душу віддасть, аби досягти свого. Нещодавно Віталій Кличко запропонував Юлії Володимирівні зняти свою кандидатуру на користь Петра Порошенка. Цього вона не зробить ніколи. Адже розуміє, 8 відсотків, які за попередніми соціологічними опитуваннями за неї голосуватимуть, дорогого варті. Взагалі, про рейтинги говорити зарано. Коли Тимошенко об'їде кожну область, поспілкується з людьми, думаю, думка багатьох виборців зміниться на її користь. Вона — демон, коли виступає. Народ через півгодини готовий цілувати їй руки. Після подібних зустрічей 60 відсотків людей вирішують голосувати за неї. Рейтинг Порошенка не ростиме. Він не володіє вмінням переконувати народ, на відміну від Юлії Володимирівни.
Хто з них може стати кращим президентом?
— Думаю, хоч би кого з цих кандидатів підтримала Україна — Тимошенко чи Порошенка, їм не уникнути зустрічі з Майданом. Адже жоден із них не говорить про вирішення економічних питань. Людям набридло жити в бідноті. Вони не вийшли б на Майдан, якби в країні була нормальна економіка, зарплата. Вкотре обманути українців не вдасться. Люди не потерплять хапуг та брехунів при владі. В пам'ять про Небесну сотню не побояться знову піти під кулі, виборюючи гідне майбутнє для України.
Їхнім конкурентом вважають Сергія Тігіпка.
— Кандидатура "регіонала" Тігіпка у рейтингу є найбільш суперечливою. Дивуюся, що за соціологічними опитуваннями він входить до трійки лідерів. На його політичній репутації не одна чорна пляма. Варто лише згадати історію, як три роки тому він продав свій банк через офшорну зону на території Кіпру і при цьому не сплатив жодної копійки податку до українського бюджету. Пригадую, як під час одного з політичних шоу журналісти запитали в нього, чому так сталося. Із властивою часткою цинізму Сергій Леонідович відповів, що він не порушив законодавства України. Знайшов законні підстави, щоб не платити податок. Якби він це сказав у будь-якій іншій європейській країні, відразу став би політичним трупом. А в нас балотується на посаду президента — нонсенс! Слід згадати і його пенсійну реформу. Завдяки цій ініціативі Тігіпка Пенсійний фонд утратив 37 мільярдів гривень. За такі діяння йому не в президенти, а в тюрму потрібно йти. Щодо нього має бути порушена кримінальна справа.
Оцініть інших претендентів.
— Серед решти кандидатів є досить одіозні особи. Наприклад, екс-губернатор Харківщини Михайло Добкін. Яка розумна людина проголосує за нього? Не варто бути політичним експертом, аби сказати, що шансів на перемогу в нього немає. Він не цікавий людям. Є думка, що кандидатуру Добкіна підтримуватиме Кремль. Ставку роблять не так на його перемогу, як на поширення сепаратистських настроїв у країні. Добкін для Росії — лише інструмент впливу на територіальну цілісність нашої держави, не більше. Цікавою є кандидатура самовисуванця Вадима Рабіновича. Він розумний чоловік, зі свіжими ідеями, новими силами. Але ж Рабінович не політик, він бізнесмен. Змішувати ці сфери не варто. У будь-якому випадку жоден з названих кандидатів не зможе вирішити військову проблему та покращити відносини з Росією. За будь-які загравання зі східним сусідом люди зметуть його з політичної арени, адже в українців величезне розчарування у Путінові та росіянах. Утрата Криму — надто глибока рана для нашого народу. Такого приниження вони не пробачать Росії. Гадаю, через 10–15 років Крим повернеться до складу України. Цьому сприятиме світова спільнота. Скільки має минути часу, щоб між Україною та Росією знову були приязні партнерські відносини, — сказати важко.
Хто з кандидатів найдостойніший?
— На мою думку, найкращою кандидатурою на посаду президента є Василь Куйбіда, якого висунув Народний рух. Він — суперукраїнець, чесний, рішучий. Однак навряд чи за нього проголосують більшість виборців. Адже він не переймається своїм піаром та розкруткою.
Аби за нинішніх політичних умов стати президентом, потрібно налаштовуватися на чесну та самовіддану роботу. Рішуче ухвалювати рішення та служити на благо країни, а не задля задоволення власних амбіцій. Чергових "золотих батонів" українці не потерплять.
8 
35413
Коментарі
1