"Регіонали" не змогли зламати литвинівців і комуністів

"Толя, доки ти плещеш язиком, у залі провалюються наші поправки до закону "Про референдум". Не вистачає кількох голосів. І твоя карточка не голосує, — каже знервовано "бютівець" 57-річний Володимир Бондаренко до "нунсівця" 52-річного Анатолія Гриценка минулої суботи в кулуарах парламенту.

— Так я ж свою картку в залі залишив, щоб нею проголосували, — відказує Гриценко.

— Картка твоя все одно не дала голосу, — відрубує Бондаренко.

Кілька годин поспіль депутати розглядають поправки до даного законопроекту. Їх близько тисячі.

— Наполягаю, щоб ми не перестрибували через поправки і приймали їх по порядку, — голосно каже в мікрофон "нунсівець" 52-річний Юрій Кармазін. Звертається до віце-спікера Адама Мартинюка, який головує у президії.

— Ви що напилися? Почитайте підручники по праву і там побачите, що поправки можна пропускати, — голосно відповідає на це "регіонал" Михайло Чечетов, 56 років.

— Чечетов, це вам треба читати. І не тільки підручники. А ще й Конституцію. Але ж після вчорашнього святкування в Януковича ви не мали коли взятися за Основний закон, — під"юджує Кармазін.

Мартинюк береться за голову. До зали заходить спікер Володимир Литвин, 54 роки:

— Через складну ситуацію із цим законом ми прийняли рішення направити його на повторне друге читання і повернутися до розгляду у вересні.

Депутати підтримують це рішення 368 голосами.

Піду вип"ю коньячку. Бо ми тут надовго

— Нам краще зосередити зараз всі сили на законопроекті "Про місцеві вибори". Бо це закон, який нам обов"язково треба прийняти на цій сесії. А референдум можна й відкласти, — говорить у кулуарах "регіонал" 62-річний Василь Хара.

— Це все замилювання. Насправді, "регіонали" не змогли зламати литвинівців і комуністів, аби ті підтримали закон в тому варіанті, який був потрібен "Регіонам". Не дарма ж із закону виключили норму, що дозволяє скасовувати зміни до Конституції на референдумі. Але до осені вони попробують таки попрацювати зі своїми союзниками і схилити їх на свою сторону, — каже "бютівець" Анатолій Семинога, 50 років.

В обід нардепи вирішують працювати, доки не розглянуть усі питання порядку денного. Беруться до закону "Про місцеві вибори".

Нардеп від НУ-НС 60-річний Юрій Ключковський просить підтримати поправку, щоб спростити можливість інвалідам приходити на виборчі дільниці.

"Регіонал" Ярослав Сухий, 59 років, ходить залом і бубонить.

— Прошу дати мені більше часу, бо Сухий кричить, — каже в мікрофон Ключковський.

— Що ти там варнякаєш? — обурюється "регіонал".

— Варнякаю не я, а той, хто не зміг на Тернопільщині втриматися губернатором, — натякає на звільнення Сухого. Опозиціонери починають сміятися.

У парламентський буфет спускається "регіонал" Василь Грицак, 49 років.

— Піду вип"ю коньячку. Бо ми тут надовго, — каже.

Понад 6 год. депутати обговорюють законопроект. О 21.00 у сесійній залі залишається трохи більше сотні представників коаліції й кілька "нунсівців". Поправки від опозиції не підтримують.

Литвин ставить законопроект на голосування в цілому. На табло висвічується 256 "за". "Регіонали" аплодують. Спікер закриває шосту сесію шостого скликання.

— Логіка Партії регіонів полягала в тому, щоб через закон можна використати адмінресурс на місцевих виборах, — коментує політолог 39-річний Сергій Таран. — У тих областях, де "Регіони" не мають великої підтримки, через партійну квоту проходять так звані смотрящі. А далі Партія регіонів, використовуючи механізм "тушок", починає скуповувати мажоритарників. Так забезпечить собі представництво в усіх регіонах. Також влада сподівається, що явка на виборах буде незначною. Бо суспільство, розчарувавшись системою виборів, просто не прийде на виборчі дільниці. І це зіграє на руку Партії регіонів.

— вибори відбудуться 31 жовтня 2010 року;

— депутатів Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад обиратимуть за змішаною системою — половину складу в мажоритарних округах, половину за списками партій;

— у мажоритарних округах кандидатів у депутати Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад висуватимуться тільки від партій;

— кандидатів у міські голови можуть висувати лише партійні організації;

— депутатів сільських, селищних рад обиратимуть винятково за мажоритарними округами;

— кандидати в депутати сільських, селищних рад можуть іти на вибори через самовисування, без участі партійних організацій;

— висувати кандидатів у депутати та мери, формувати виборчі списки можуть місцеві партійні організації, які зареєстровані не пізніше, ніж за рік до виборів;

— самовисуватися можуть кандидати на посади голів сільських та селищних рад;

— участь блоків партій у місцевих виборах заборонена.

×