"Подекуди опозиція майже не веде кампанію". Губернатор Дніпропетровщини хоче перебратися до Києва

День виборів і підрахунок голосів на Дніпропетровщині відбудуться без кричущих порушень, вважає журналіст місцевої газети "Лица" Віктор Орел, 30 років. Бо основні порушення вже сталися.

— Сильні кандидати від опозиції не беруть участі у виборах, — каже він. — Наприклад, Загід Краснов мав балотуватися в Дніпропетровську від "Свободи". Як тільки стало відомо, що він подав свою кандидатуру, проти нього підняли з шухляди стару кримінальну справу й заарештували на три місяці. Колись Краснов був союзником партії влади, балотувався від "Громади" Лазаренка, але останнім часом почав вести надто самостійну гру. Губернатор Олександр Вілкул дуже боляче дав йому по руках.

Те саме можна сказати про Михайла Соколова. Він, за деякими даними, частково фінансував Об'єднану опозицію на Дніпропетровщині. Проти нього теж порушили справи, проводили обшуки. Звісно, Соколов не балотується, хоча у Нікополі мав би реальні шанси.

Певною мірою, це був вибір кандидатів від опозиції: хтось злякався за сім'ю, хтось — за бізнес. Може, на центральному рівні є певна узгодженість дій Партії регіонів і деяких лідерів опозиції. Але Вілкулу вдалося зосередити такі важелі за контролем виборчого процесу, які навряд чи дозволяють говорити про чесні вибори.

Про яку узгодженість дій ідеться?

— Щоб опозиція здала округи. Я це не можу підтвердити документами, але на те дуже схоже. Подекуди опозиція майже не веде кампанію.

Які очевидні порушення?

— Формування виборчих комісій. Добре, коли від опозиції є хоч одна людина у дільничній комісії. За досвідом минулих кампаній одинака значно легше перекупити.

Тотально використовують адмінресурс. Певні речі роблять за бюджетні кошти, але все приписують Партії регіонів. У Павлограді за держзакупівлями виділили місту нові "швидкі". Звісно, презентував їх як своє особисте досягнення кандидат від "Регіонів". Заступник голови облдержадміністрації Іван Ступак іде по Бабушкінському району Дніпропетровська. Там ремонтують ліфти, створюють приватні аварійні служби, які фінансують із бюджету — це подається як досягнення кандидата від Партії регіонів. Проїдьте по Дніпропетровську — всі білборди зі "щасливими" жителями. Вони дуже "вдячні владі за стабільність і благополуччя", яке ось-ось має настати.

Який сенс застосовувати адмінресурс, якщо конкуренції немає?

— Справа у психології окремих представників влади. Той же Ступак, держслужбовець, який ніколи не займався бізнесом, але має великі ресурси — не сприймає і тіні конкуренції. Такі люди все хочуть контролювати, ще й перестраховуються.

Також влада працює на партійний список Партії регіонів. Є, певно, завдання набрати якийсь процент. Губернатор Вілкул буде старатися, бо мітить на Київ. У його оточенні не приховують, що він мріє стати прем'єром чи заступником глави уряду.

Які шанси в інших кандидатів і політичних сил?

— Стосовно самовисуванців, я про них нічого не чую, хоч пишу про політику. Система так побудована, що конкуренцію "Регіонам" може скласти тільки частина кандидатів від Об'єднаної опозиції. Може позмагатися на Новомосковському округу колишня журналістка Вікторія Шилова, яка була заступником голови облради від "Регіонів", але тепер перейшла у "Свободу". Її конкурент — нардеп Микола Солошенко від Партії регіонів. Там якраз можуть бути фальсифікації — "каруселі", вкидання бюлетенів, подвійні списки. Таке точково можуть використати в округах, де опозиціонерів не вдалося зламати й у них є хоч якісь шанси.

Скільки таких округів?

— Десь чотири. У Дніпропетровську приблизно рівні шанси у Вадима Гетьмана від Об'єднаної опозиції та Анатолія Крупського від влади. В опозиціонера Максима Курячого на кілька відсотків нижчий рейтинг, ніж у "регіонала" Ігоря Циркіна. Непогані шанси в Івана Рязанцева у Дніпродзержинську та Солонянському районі. Олег Царьов, який іде там від Партії регіонів, має погані стосунки з губернатором, і влада йому не дуже допомагає. Бо лінія партії — це одне, а хлопці на місцях бажають вести власну гру. Хочуть бути повноправними господарями. Ну хоча б васалами з широкими повноваженнями.

У владі в Дніпропетровську багато вихідців із Кривого Рогу.

— Тут більшість криворізьких — Вілкул, Ступак, Надія Подоплєлова (керівник апарату облдержадміністрації. — "ГПУ"). Навіть жартували, що криворізьких, як і донецьких, ловлять на вулицях та ставлять на керівні посади в області. Водночас усі вони є представниками певних груп впливу. За Подоплєловою стоїть Сергій Льовочкін, глава Адміністрації президента. Ступак на цей момент близький до секретаря Ради нацбезпеки Андрія Клюєва.

У чому секрет успіху криворізьких?

— Вілкул привів свою команду, якій довіряє. Сам він близький до Ріната Ахметова. Цікаво, що поки тут немає людей сім'ї президента. Може, тому що сильні позиції мільярдерів Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського, які тут виросли і збили перші капітали. Вони не хочуть ділитися впливом із людьми президента, бо починають розуміти, хто такий Янукович.

Чому Дніпропетровщина перестала бути кузнею кадрів для столиці?

— Дніпропетровськ був закритим містом — з "Південмашем", ядерними боєголовками. Непевних людей органи безпеки просто не прописували тут. Вимоги до чиновницького апарату були суворішими. Відбирали кращих. Донецькі формувалися у бандитських розборках, а дніпропетровські мали зовсім іншу закалку. З часом старі кадри вимивали, а нових не виховували.

Які настрої людей перед виборами?

— Явка може бути висока. Відчуття таке, як 2004 року — багатьох дістали. Є високий ступінь розчарування. Деякі, хто голосував за "Регіони", їх не підтримують. Дехто завжди був проти теперішньої опозиції, а зараз проголосує за неї. Частина електорату Партії регіонів перейде комуністам, бо досі є певна ностальгія за дешевою ковбасою.

Бачив у липні закриті соціологічні дослідження. Партія регіонів ішла з Об'єднаною опозицією штик у штик — десь по 20 відсотків. Але це було до "мовного" закону. Не зовсім зрозуміло, як він вплинув на дніпропетровців. УДАР по області набирав 11 відсотків. Хоч мажоритарники в Кличка дуже слабкі.

×