Мовний закон Ківалова — Колесніченка фактично почав агітаційну кампанію по виборах до парламенту до її офіційного початку. Кожна політична сила отримала козир для агітації на своєму електоральному полі. Що за таких умов треба робити? Виїжджати з Києва й агітувати в регіонах — це був би найкращий крок для людей, які вдають, що люблять Україну чи Росію. Мовний закон — це імпульс, який струснув психологію громадян. Після цього не можна говорити, що ми розходимося з-під Українського дому чи згортаємо акцію навіть тоді, коли всі розходяться і згортаються. Треба переносити ці емоції на області, де можна отримати найбільше вигоди від накрученості суспільства. Треба нагнітання. У Києві зараз воно вже неможливе, але в інших міста — так. Це ніби психологічна естафета: треба її передавати в регіони, бо в іншому випадку три місяці мовне питання не протримається і не дасть бажаного ефекту.
Проросійський сегмент тісний, але насичений фінансами та просто побудований. Він структурований так само, як велике індустріальне підприємство. Партійна лінія витримана незалежно — це "регіонали" чи комуністи. Простіше кажучи: начальство-інженери-робітники. Партії не по-сучасному, але все ж працюють.
Проукраїнський електорат інерційний та роздроблений. Там усе ще залишаються старі партії й політики. Рух, Українська народна партія, Конгрес українських націоналістів та "Наша Україна" вже мають тільки одне — назву, але ще на щось сподіваються. Та по суті у них немає підтримки, хоч електорат на цьому векторі сьогодні найбільш мобілізований. Тому якщо зараз хтось вистрибне, то саме на правому фланзі. Не дарма ж Кличко набирає вже 15 відсотків. Це означає, що йде перегрупування. І воно відбувається саме в проукраїнському електораті. Завдання політиків — це перегрупування перетворити на реальну політику — склад наступного парламенту. Тому з мовним питанням і треба їхати в україномовні регіони і Кличку, і Яценюку.
Партія регіонів сильна, доки сидить на територіальній ніші. Але коли явище виходить на загальноукраїнський рівень, то у неї проблеми. Їй ніби треба тримати свого виборця, але водночас потрібно не мобілізувати чужого. Робити водночас у них це не виходить. У цій ситуації для "регіоналів" розумним буде їхати у свої області, що вони й роблять, та розказувати там про досягнення.
Закон про мови ніхто не буде протягувати. "Регіонам" треба психологічна встряска. Зараз вони все рахують. Якщо внаслідок цієї встряски буде більше мінусів, то нічого вони не протягуватимуть. Цей закон — повстання Партії регіонів проти Януковича. Тільки ж ніхто вам відкрито цього не скаже.
1 
1
Коментарі
2