"Люди сидять у тюрмі роками без вироку"

 

Екс-міністр внутрішніх справ 46-річний Юрій Луценко сидить у столичному Лук'янівському слідчому ізоляторі з 26 грудня минулого року. Раз на тиждень йому дозволяють бачитися із дружиною як із захисником. Можна листуватися. Юрій Віталійович відповів на запитання "Газети по-українськи".

Які звинувачення вам висувають?

— Звинувачують у тому, що мій водій був оформлений в оперативному підрозділі і йому неправильно нарахували стаж. Те, що водії міністрів і до мене, і після мене, з огляду безпеки, оформлялися аналогічно — до уваги не береться.

Друге звинувачення зовсім абсурдне — я затвердив підготовлену й погоджену в установленому порядку оперативно-розшукову справу, що супроводжувала слідство Генпрокуратури по отруєнню Ющенка. Проблема у даті мого підпису. Хоча експертиза довела, що дату написано іншою ручкою і не Луценком, мені висунуто звинувачення у зловживанні владою.

Третє звинувачення найцинічніше. Я провів урочисті заходи, присвячені Дню міліції у 2008 і 2009 роках. Слідство вважає це святом, фінансування якого у зв'язку із кризою було призупинено постановою Кабміну. Документи справи свідчать, що заходи складалися з урочистостей за участю президента, прем'єра та членів уряду і Верховної Ради, а також святкового концерту. Концерт не оплачувався з бюджету. Але мені пред'являють збитки у вигляді оплати квітів до пам'ятника загиблим міліціонерам, транспорт для доставки ветеранів, оренду палацу "Україна" для заслуховування президента з нагоди ніким не скасованого офіційного державного Дня міліції.

Чи можуть з'явитися інші звинувачення?

— За критику та іронію в оцінках нинішньої влади можна пред'явити звинувачення в знущанні над тваринами. Якщо серйозно, я знаю лише, що навіть після тотальної річної перевірки моєї чотирирічної діяльності Генпрокуратура не змогла інкримінувати мені жодної копійки особистої користі. Тому це не корупційна справа. Це — політична розправа.

Хто свідчив проти вас?

— Усі звинувачення базуються на показах двох осіб, які говорять про мої нібито усні вказівки щодо водія. Жодних документів, що це підтверджують, немає. Навіть навпаки.

Яка ймовірність виправдального рішення у вашій справі?

— Я впевнений у своїй невиновності. Зможу довести це перед неупередженим судом. Питання — де його знайти в нинішній Україні. Разом з адвокатами ми дійшли висновку, що для цього я маю скористатися передбаченим Конституцією правом на суд присяжних, незалежних і об'єктивних представників народу.

Чому зараз порушили кримінальну справу проти екс-президента Кучми?

— Це зовсім не пошук справедливості у вбивстві журналіста Ґонґадзе. Головний доказ цьому — висунуті звинувачення, за якими вже скінчився термін давності. Ця справа — знак усім економічним елітам, що відтепер лояльності й певних послуг новій владі недостатньо. Вона вимагає повної політичної та економічної покори, аж до кураторів в олігархічних ЗМІ та бізнесах. Це — правління в російському стилі, який письменник Радзинський характеризує як "царську демократію".

Випустили на волю колишніх урядовців Євгена Корнійчука та Георгія Філіпчука, закрили справу проти Василя Куйбіди. Як це пояснити?

— Рішення про скасування або продовження арешту залежить винятково від політичних планів президента. Побачимо, що їм важливіше — сіяти страх чи заспокоїти суспільство. Так само в країні, де рідний брат генпрокурора керує Вищим кримінальним судом, не складає жодних проблем довести будь-яку замовну справу до кінця.

Ви говорили про те, що є завдання покарати вас "за страх, який колись пережила нинішня бандократія". Кого мали на увазі?

— Помста за страх гріє серце багатьом екс-урядовцям, які обґрунтовано звинувачувалися в мільярдних розкраданнях міністерств. Живий символ цього — колишній глава Фонду держмайна пан Чечетов (нині нардеп-"регіонал". — "ГПУ"), який написав заяву про явку з повинною в прихватизації за вказівками президента Кучми та прем'єра Януковича.

Відверто щасливі від влади харківські наркобарони. Радіють лідери найкривавіших банд — кримський Мєля і донецький Ґіві, на рахунку яких десятки трупів.

Зайве говорити, що всі ці справи загинули в шухлядах контрольованої Партією регіонів Генпрокуратури. Злодії відбулися переляком, а пізніше одягли депутатські значки. Але питання не тільки в помсті. Питання в принципі — треба покарати несистемного міністра, який уперше не грав у піддавки "я — тобі, ти — мені". Їм важливо продемонструвати, що така позиція — шлях у тюрму. Інакше вони не зможуть спати спокійно.

Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявляє, що ви повільно знайомитеся зі справою і затягуєте процес до виборів нового парламенту. Мовляв, хочете пройти в депутати і прикритися недоторканністю.

— Ця заява демонструє брехливі методи Генпрокуратури. Я нічого не збираюся тягнути жодного дня! Адже це — моє життя! Тим більше, що депутатство ніколи не належало до моїх пріоритетів.

Ви направили скаргу до Європейського суду з прав людини. Вже отримали відповідь?

— Мої захисники проводять роботу задля розгляду цього питання в Європейському суді. Сподіваємося, він відбудеться у травні-червні. Не так для мене — я до кінця місяця закінчу ознайомлення і справа піде до суду, як для інших людей. Визнання незаконності мого арешту, на що є стовідсоткові докази, має убезпечити інших інакомислячих в Україні.

Як із вами поводяться слідчі?

— Чи то за високою вказівкою, чи то від образи за мою непоступливість керівництво слідчої групи постійно веде брудні ігри. Мова не тільки про підтасовки у справі. Мені відмовляють у консультації кардіолога, у зустрічі з отцем Михайлом. Активісти Майдану добре пам'ятають цього священика. Останній приклад — 14 березня, після майже тримісячних роздумів, слідчий дав дозвіл на фотографування матеріалів справи. Проте до сьогоднішнього дня моїм захисникам так і не вдалося реалізувати це на практиці. Тож мушу й далі конспектувати документи — 47 томів справи. Залишилося ще 10.

Що змінили б для ув'язнених, якби знову стали міністром?

— Установи СІЗО не належать до системи МВС. Умови в міліцейських ізоляторах — на рівень кращі. Але, як на мене, головна проблема не в умовах, а в термінах утримання. Хіба нормально, що людей вивозять на судові засідання раз у півтора місяця? Це ж скільки тягнеться розгляд і що той суддя пам'ятає про нюанси справи через рік-півтора після початку процесу? А якщо суддя йде на пенсію або на підвищення — усе спочатку?! Тож люди сидять у тюрмі роками без вироку — оце найкричущіша проблема СІЗО.

Від кого отримуєте у СІЗО передачі? Що за люди їх передають?

— Отримав багато листів. Найбільше — від незнайомих українців зі словами підтримки. Порадував своїми книжками Левко Лук'яненко. Особливою подією для адміністрації (СІЗО. — "ГПУ") стала посилка зі США. Очевидно, під впливом заяв Олеся Донія (нардеп від блоку НУ-НС. — "ГПУ"), Український народний союз (організація в США та Канаді. — "ГПУ") прислав ручки, олівці, блокноти, журнали. Дещо наївно, але приємно. Ось і зараз пишу відповіді американською ручкою.

×