"Лідери опозиції не мають права очолювати рух опору"

 

Дзвінок телефона 48-річного Павла Жебрівського лунає брязкотом старого будильника. Нардеп-"нунсівець" іде до столу й бере слухавку марки "Айфон". Біля нього — пачка цигарок "Парламент". Кабінет Жебрівського розташований на другому поверсі підприємства "Фармація 2000", що торгує медикаментами.

— Каву, чай? — пропонує.

У центрі столу для нарад стоїть білий паперовий лебідь. Лідер партії "Українська платформа" каже, його зробили діти на конкурсі "Маленький українець".

— Ми організовуємо ще й пісенний фестиваль "Зорецвіт", "Купальські роси", "Добробут власними руками", проект "Інтелектуальне кіно". Збираємося знімати фільми про Україну, Романа Шухевича.

Чому президент Янукович скасовує укази щодо Бандери й Шухевича і спостерігає збоку, коли ставлять пам"ятники Сталіну?

— Я довго дивився на хлопців із Партії регіонів. Не на самих дурних, які там є. Вони насправді щиро не розуміють, чого ми проти російського Чорноморського флоту. Мовляв, це ж класно — газ майже на шару. І тоді я втямив, що "регіонали" по своїй ментальності — "совки", і для них є єдиний "совєцький народ". Вони із затхлого минулого. От коли кажуть, що покажемо "кузькину мать" — це їм підходить.

На це можна якось вплинути?

— Ті, хто обзивають себе лідерами опозиції, мають відійти і стати просто рядовими бійцями цього фронту. Вони не мають права очолювати сьогодні рух опору. Кожен із них був президентом, прем"єром чи віце-прем"єром не півроку й не рік. Їм була дана можливість щось зробити. Показати, що українці — сильна, самодостатня нація. А вони не зуміли розпорядитися владою. Більшої деморалізації національно-демократичних сил, ніж за попередніх керманичів, годі чекати.

Юлія Тимошенко запропонувала створити координаційну раду опозиції, де не буде лідера. Якщо вона піде в тінь, ви погодитеся долучитися?

— Не вірю в це.

Як тоді діяти опозиції?

— На сьогоднішній день ми можемо разом тільки доносити до людей, що ж насправді відбувається. Колись В"ячеслав Чорновіл казав: "Входиш в акцію, знай, як із неї вийти". От зібрали, привезли ми людей, виступили, а далі що робимо?

Існує загроза відторгнення Криму від України

Треба Майдан?

— Ні, ми не покаялися, люди нам не вибачили. Ми не стали тими поводирями, в яких народ має свято вірити.

Людям треба роз"яснити, що таке харківська угода (згідно з нею, російський Чорноморський флот перебуватиме в Криму до 2042 року. — "ГПУ"), які її наслідки. У мене донька вчиться на економіці в Київському інституті міжнародних відносин. Готувалася днями до семінару. Перерила весь інтернет, але так і не знайшла відповідь на запитання: чим погана харківська угода?

І що ви їй пояснили?

— Не можна заради переговорного процесу поступатися політичними перспективами. А "регіонали" змішали політику й бізнес. Хоча на сьогодні Росія має до нас територіальні претензії. Варто згадати заяви Лужкова чи Жириновського. Продовжується видача російських паспортів. Нас хіба не навчила нічому Абхазія? В перспективі ми віддали Крим під прямий протекторат російської політики! В перспективі існує загроза відторгнення його від України легітимним шляхом.

Чому Янукович підписав цю угоду?

— Через свою "совкову" ментальність. Він — советский гражданин.

Говорять, Москва має на нього компромат.

— Скоріш за все. Як і на Юлію Володимирівну. Нашим політикам високого рангу, які йдуть на перемовини, треба розуміти, що розмови записуються. Потім вони можуть бути використані не так проти них, як проти України.

Крім того, я не виключаю бізнесові інтереси. Україні сьогодні не потрібно більше 30 мільярдів кубів російського газу. Адже маємо 20 мільярдів власного видобутку. Мало того, багато підприємств переобладнують під енергозбереження. Маю колегу, який свій цементний завод перевів на вугільний пил.

Чи можуть представники влади "із совковою ментальністю" піти на реформи для країни?

— Їх бюджет показав, що цього року вони не проводитимуть жодних реформ. Бо  2011-го— місцеві вибори. А через рік — парламентські. Тому не можна робити нічого непопулярного.

У БЮТ заявляють, що 17 травня підпишуть нову угоду з Росією. Що ще влада здасть сусідам?

— Вони й не приховують, що збираються здавати атомну енергетику, суднобудівну галузь, авіапром. Хоча сьогодні Україна виробляє більше електроенергії, ніж їй потрібно, і збирається експортувати її, але планують добудувати два енергоблоки на Хмельницькій та Рівненській АЕС. І нібито під заставу атомних електростанцій Москва дасть на це кредити. Потім можна їх не віддавати й перевести електростанції у власність Росії. Я також не виключаю вступу до Митного союзу.

"Регіонали" по своїй ментальності — "совки", і для них є єдиний "совєцький народ"

Янукович запевнив, що цього не буде.

— Ви ж знаєте, Янукович — хазяїн свого слова: "Пацан сказал — пацан сделал, не сделал — опять сказал", — сміється.

Чим це нам загрожує?

— Втратою як політичного, так і економічного суверенітету. Мало того, атомна енергетика в чужих руках — це колосальна небезпека, зброя власного знищення. А далі може постати питання про союзну державу.

За таких умов Україна матиме можливість зближуватися з Європою?

— У найближчій перспективі — ні. Не треба пхатися і проситися. Ми перетворилися на всесвітнього прохача. Бігаємо до Росії: "Дайте нам газу", потім у Європу: "Пустіть Дуньку". У нас рабська психологія. Ми досі не відчуваємо себе нацією, яка може навести лад у своєму домі. Босоніж із репаними п"ятами в порядне товариство не ходять.

Чому переговори Януковича і Медведєва були закриті?

— Бо ці хлопці думають, що силою вони все перетиснуть.

Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом хуліганства депутатів у Верховній Раді. Опозицію залякують?

— Демонструють: "хлопці, не рипайтеся, ви на гачку". Хоча я припускаю, що влада може довести деякі кримінальні справи до завершення. Але таким чином творяться національні герої. Якщо у влади є хоч трохи сірої речовини, то цього не робитимуть.

Проблема опозиції в тому, що сьогодні в жодній фракції немає ідеологічних людей. Навіть у блоці НУ-НС. Хоча в "Нашій Україні" знайдеться десятків зо три депутатів, які стоятимуть до кінця. Їх не зламають і не залякають.

Що буде з кримінальними справами, порушеними проти колишніх міністрів уряду Тимошенко?

— Більшість їх закриють. Бо коли копнуть, побачать, що з цього годувалися свої ж. Торік проводилися ганебні рішення й дії. Але наскільки я знаю, хтось із "Регіонів" завжди був у долі.

Торік 9 червня невідомий двічі вистрелив у спину Філі Жебрівській, рідній сестрі народного депутата й директору товариства "Фармак". Нападник утік.

— Сестрі досі психологічно важко, — каже Павло Іванович. — Замовника, скажемо так, не знайшли. Виконавцю висунули звинувачення. Справа розглядається в суді. Хоча вона розслідувана не фахово. Після замаху на сестру кілька днів я теж був змушений ходити з охороною. Але потім відмовився. Бо вона може врятувати від бомжів. Якщо ж тебе захочуть прибрати, охоронці не допоможуть.

Із Тимошенко "на ножах"

Павло Жебрівський у молодості працював слідчим. Одружений, має сина та дочку. Римо-католик. У політику прийшов із бізнесу. Має контрольні пакети акцій фармацевтичного заводу "Фармак", Мар"янівського склозаводу, двох агрофірм.

— Жодне з них у кризу не збанкрутіло. Усі платять податки, — каже.

Після помаранчевої революції був губернатором Житомирщини. Критикував прем"єра Юлію Тимошенко за популізм, і відтоді з нею "на ножах".

Торік вийшов із партії "Наша Україна" і створив "Українську платформу".

— Частково партію фінансую я, — говорить. — Деякі осередки на самофінансуванні

×