Близько сотні чиновників та членів Партії регіонів приходять до Києво-Святошинської районної класичної гімназії, що в місті Боярка неподалік столиці. Тут відбудеться творчий вечір керівника Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента Ганни Герман, 52 роки. Вона видала прозову збірку "Червона Атлантида".
— Нам усім сказали забезпечити по десятеро людей від закладу. То я 10 приведу. Партія регіонів велика, нехай і вони приводять, — каже 57-річна Світлана Сушко, директорка гімназії.
Починають сходитися гості вечора. Більшість знайомі між собою.
Питаємо в однієї з присутніх: Чому вирішили прийти й чи читали "Червону Атлантиду"?
— А я — начальник відділу внутрішньої політики виконкому, тому й прийшла. Книжки не читала, — підводиться й голосно перепитує. — Хто прочитав книжку Герман?
У другому ряду підіймає руку дружина керівника місцевого осередку Партії регіонів 51-річна Людмила Костина.
— Чоловік сьогодні дав, сказав терміново прочитати, — каже. — Багато не встигла, але написано від душі. Це жіночі роздуми. Вона, як галичанка, має специфічне ставлення до "червоної Атлантиди", тобто Радянського Союзу.
Герман запізнюється на 20 хв. Біля гімназії її чекають три літні жінки.
— Яка зараз може бути творчість? — зітхає 70-річна Людмила Петрівна. — Пенсії не піднімають, комунальні платежі зростають. Як жити? А вона, бач, творчість свою показує! Зараз у неї спитаю, чому пенсії не ростуть!
Жінка бачить чорний "мерседес", яким приїхала Герман. Біжить їй назустріч, бере під руку й каже:
— Ганна Миколаївна, ми вас так любимо. Добре, що ви приїхали.
— Ви ж хотіли спитати про пенсії, — нагадують їй журналісти.
— Зараз не час, — махає Людмила Петрівна рукою.
— Я цим людям розказуватиму не про пенсії, а про літературу. Для всього свій час, — відказує Герман.
Вона підіймає поділ спідниці, що стелиться по підлозі, й обережно піднімається сходами на ґанок. За нею — депутати міськради, мер Боярки. Вони розсідаються на перших рядах, а Герман виходить до трибуни:
— Я проводила подібну зустріч у Вінниці. Там було багато однопартійців. Думаю, що їх туди покликали. Сподіваюся, сюди прийшли люди, яким дійсно цікава моя книжка. Бачу по ваших очах, що ви її прочитаєте. Зараз пишу про одного злодія, який став депутатом. Він спочатку там трішки підкрадав, а потім пішов у парламент. Сподіваюся, він там такий не один.
Присутні сміються.
Книжка вийшла накладом 2,5 тис. примірників. У книгарнях її продають по 40–50 грн.
3 
1
Коментарі
6