Лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву заборонили в'їзд на територію Криму. Про це йому повідомили тамтешні прикордонники, посилаючись на відповідний документ. Пізніше Федеральна міграційна служба Росії назвала його "папірцем", який не має жодної сили.
— Заборона на в'їзд чи виїзд Мустафі Джемілєву — це провокація, — каже заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, 33 роки. — Віце-прем'єр Криму, який відповідає за силові структури, вибачився за той випадок. Запевнив, що розбереться.
Тобто це була просто помилка чи натяк на щось?
— Є дві версії. Перша: хуліганство конкретної людини. У це ми не віримо. І друга: свідома провокація. Залишилося дізнатися, з чийого боку — місцевої влади чи когось із Москви.
Чому до Джемілєва стільки уваги? Адже він уже не очолює Меджліс.
— Мустафа має величезний авторитет: один із найвідоміших радянських правозахисників, дисидент, людина рівня Григоренка (Петро Григоренко — генерал-майор збройних сил СРСР, учасник дисидентського руху, засновник Української Гельсінської групи. — "ГПУ"). Джемілєв багато років відсидів через конфлікт із радянським режимом. Він усе життя боровся за повернення свого народу до Криму. Створив Меджліс і до останнього часу очолював його. Заслужив величезний міжнародний авторитет. Його приймають перші особи країн.
Як зараз Джемілєв захищає інтереси кримських татар?
— Він — народний депутат України. Також представляє інтереси нашого народу за кордоном. Постійно в роз'їздах, на зустрічах. Навіть коли буває в Москві, спілкується з Путіним, то виступає не лише від імені кримських татар, а й від усієї України.
Хто із кримськотатарського народу піддається тиску з боку окупаційної влади, крім Джемілєва?
— Певний час ми переживали, що членів Меджлісу, активістів викрадатимуть та вбиватимуть. Зараз ситуація нібито розрядилась. Але Меджліс досі остаточно не визначився, які відносини будувати з кримською та українською владою. Залишаємо собі простір для політичних маневрів. У нас є тісні зв'язки з Києвом через Мустафу Джемілєва та Рефата Чубарова (чинний голова Меджлісу, колишній народний депутат України. — "ГПУ"). Двох своїх представників ми делегували до кримського уряду (Ленур Іслямов став першим заступником голови Ради Міністрів, Заур Смирнов очолює Комітет зі справ національностей і депортованих громадян. — "ГПУ"). Вони працюють над вирішенням практичних проблем кримських татар — вода, земля, правовий статус, підтримка нашої мови. Політичні питання — у компетенції Меджлісу.
Як вам живеться в умовах російської окупації?
— Більшості кримських татар зараз некомфортно. Ми цих змін не хотіли. Перед нами складний вибір — або співпрацювати з владою, або ж ні.
Позиції у людей різні. Ціни зросли удвічі, зарплати ще не перерахували, однак більшість кримчан усе одно за Росію. Кажуть: "Мы переживем, главное — матушка Россия".
Багато кримських татар говорять: житиму тут, але російське громадянство не візьму. Той, хто приймає, каже: ніколи Росію не підтримуватиму фактично. Проблеми щодо подвійного громадянства поки що немає ні з боку України, ні з боку Росії. Люди, які беруть російське, можуть залишити собі український паспорт. Відмовитися від нього змусили лише працівників силових структур. Більшість кримських татар хочуть залишитися громадянами України.
Як далі відстоюватимете інтереси народу?
— Багато наших людей живуть на Херсонщині, в Запоріжжі, Києві та Львові. Ми зацікавлені, щоб їм там було комфортно. Добре, що Україна визнала нас корінним народом Криму. Далі звертатимемося до парламентів Польщі та країн Балтики, аби вони підтримали українських депутатів у цьому рішенні. Це допоможе нам почуватися захищенішими. Намагатимемося брати участь у політичному житті України. Зараз актуальне питання — участь кримських татар у президентських виборах. Думаємо, як забезпечити доставку людей до виборчих дільниць на материковій Україні.
13 
1
Коментарі
2