"Бунт на виборчій дільниці — це краще, ніж бунт на площі" - Гриценко

 

— На всіх зустрічах чую від людей одне прохання — не обманіть, — каже народний депутат 54-річний Анатолій Гриценко.

Він сідає за стіл для нарад у своєму робочому кабінеті у Верховній Раді. Очолює Комітет із питань національної безпеки й оборони. Також є третім номером у виборчому списку Об'єднаної опозиції "Батьківщина".

— Явище "тушок" уже дістало людей — чи не буде ще раз зради, — продовжує Гриценко. — Тому всі кандидати від "Батьківщини" підписали присягу: за жодних умов ми не залишимо свою фракцію. Підписи зафіксували 20 телекамер. Ми також присягнули проголосувати за Закон про відкликання народного депутата. Вийшов із фракції — втратив мандат. Не голосуєш особисто — так само. Тоді "тушок" більше не буде ніколи.

Свого часу ви говорили, що "Янукович спить і бачить, щоб отримати у Верховній Раді 300 голосів, аби забезпечити собі друге президентство". Це реально?

— Януковичу в новій Раді потрібні три голосування, — Анатолій Степанович малює цифри на аркуші. — Перше: змінити Конституцію, щоб президент обирався в парламенті. Аби на другий, третій, десятий термін ним став Янукович — старший, молодший чи наймолодший. Друге голосування: Закон про ринок земель, щоб скупити всі чорноземи і заробити на тому сотні мільярдів доларів. Третє: скасувати депутатську недоторканність, щоб ніхто не міг навіть критикувати владу. Януковича, ясна річ, залишити недоторканним.

Опозиція не допустить, щоб народ позбавили права обирати президента. З ринком земель складніше, бо "Удар" заявив, що підтримує його. Будемо переконувати Віталія Кличка, щоб не загравав з олігархами і не голосував за їхню аферу. Бо ніякого ринку не буде. Уся земля — понад 40 мільйонів гектарів — перейде у власність кільком сім'ям: Януковича, Азарова, Ахметова, Клюєва, Фірташа, Колеснікова...

Хто ваші союзники для створення більшості? "Удар", "Свобода", Королевська?

— Королевська — опозиція? — усміхається. — Наш союзник у Раді — "Свобода". Олег Тягнибок точно не проголосує за обрання Януковича в парламенті, за ринок земель і не піде на те, щоб президента залишити недоторканним. А щодо партії Кличка — я не знаю, як голосуватиме Віталій навіть по тих трьох законах, що найбільше цікавлять Януковича. Чи відважиться Кличко натиснути кнопку за імпічмент президенту? "Батьківщина" і "Свобода" чітко заявили — ми проголосуємо, а от Кличко промовчав. Коли Кличко чітко проявить свою позицію з цих питань, тоді стане зрозуміло — він ближче до Януковича чи до опозиції. Радив би Віталію усвідомити міру його відповідальності, тоді відкриється шлях до спільних конструктивних дій у новій Раді.

Свого часу ви критикували Об'єднану опозицію. Чому все-таки долучилися до неї?

— Ключове слово — відповідальність. "Громадянська позиція" (партія, що очолює Анатолій Гриценко. — "ГПУ") мала рейтинг понад 3 відсотки, тож ми могли пройти до Ради й самостійно. Але на вибори треба великі гроші — десятки мільйонів. Їх у нас немає. А ризикнути без грошей, щоб отримати 4,9 відсотка, збільшити кількість мандатів для влади і послабити опозицію? От це було б безвідповідально. Тож ми пішли на об'єднання свідомо і щиро.

Найбільші іспити для опозиції почнуться в парламенті. Кожного депутата ламатимуть, щоб Янукович отримав 300 голосів для зміни Конституції під своє вічне правління. Лякатимуть кримінальними справами. Хто не витримує тиску, той має скласти депутатські повноваження добровільно, на його місце прийде інший член команди. Це зафіксовано в нашій присязі. Маємо вистояти.

Експерти й політологи критикують "Батьківщину" за списки кандидатів. Хотіли бачити в них більше нових яскравих особистостей.

— І я хотів би. Чому список кандидатів від опозиції міг бути сильніший, переконливіший і яскравіший, але не став такий? Через страх. Ми пропонували приєднатися багатьом — відомим ученим, освітянам, медикам, провідним фахівцям у різних галузях, які обіймають серйозні посади, мають знання й досвід, яких знають і шанують десятки й сотні тисяч людей. Яким й агітувати за себе не треба — люди їх і так обрали б. Але як тільки ректор, головний лікар чи директор НДІ заявить про опозиційність, він одразу втратить посаду і справу, якою живе. Та ще й отримає купу кримінальних справ навздогін. Ми ж не в Чехії живемо і не в Литві. А в країні, якою править кримінал і правоохоронна система з криміналом заодно. Знаєте, коли списки опозиції стануть набагато яскравішими? Перше: коли опозиція нинішня допоможе народу здолати отой страх. Друге: коли народ повірить у себе, вийде із "хати скраю" і підтримає опозицію 28 жовтня. Щоб врешті-решт ми збудували державу, у якій влада боїться народу, а не навпаки.

В Україні який варіант зміни влади імовірніший — мирний чи революційний?

— Ми ще не вичерпали мирні конституційні засоби. Коли опозиція закликає протидіяти "кримінальній окупаційній владі", то це ж правда — нинішня влада і кримінальна, і окупаційна. Ніколи раніше в Україні люди не знали слова "смотрящій". Це прийшло з Януковичем. Кримінальні метастази "смотрящіх" проникли в усі гілки влади, галузі економіки, в усі регіони, міністерства, департаменти. Це люди, які не мають посад, але вирішують геть усе — кого призначити, кого зняти з посади, яка фірма виграє тендер, куди спрямувати бюджетні кошти, у кого і яку частку бізнесу відібрати, на кого переписати, кого посадити, кого звільнити. Ця влада поводиться як окупаційна, бо вони бояться країни, бояться людей. За ними завжди охорона, "мерседеси-кубики", спецпідрозділи. Так колись їздили Україною окупанти — генерали вермахту, гауляйтери. Теж зі страхом, у супроводі охорони, теж на "мерседесах".

Парламентські вибори можуть підштовхнути до бунту?

— Людям зараз не бунт потрібен — потрібна впевненість, віра у свої сили. Вона настане, коли після виборів опозиція отримає більшість і з перших засідань люди побачать, що Рада — вже не машина для голосування, а справді парламент, яким не керують руки чи ноги Чечетова. Коли бюджет не прийматимуть за 15 хвилин. А уряд, в якому сидять шестеро мільярдерів і банкують, вилетить у відставку. Вибори дають шанс змінити владу мирно. Бунт на виборчій дільниці — це краще, ніж бунт на площі.

Якою бачите Україну за п'ять років?

— Янукович загнав країну в міжнародну ізоляцію та проводить безвідповідальну політику нарощування позик. Державний борг уже понад 62 мільярди доларів. А ще величезний корпоративний борг — валютні кредити, за які підприємствам і банкам треба розраховуватися знеціненою гривнею. Грошей Україні не дають, надто великі ризики. А ті, хто дають, — диктують умови, і вони жахливі. Росія виділяє 2 мільярди для "Нафтогазу", а віддавати треба 3,5. Китай дає кредити лише під гарантії уряду і щоб на ті гроші ми закуповували китайські товари, китайське обладнання, залучали до роботи китайських працівників. Це — розплата за бездарну політику і мантри Азарова з усіх екранів, про "стабільність" та "зростання". МВФ і Світовий банк не хочуть мати справи з Януковичем. Очікують, чим закінчаться вибори. За продовження такої політики економіка просто впаде. Обвал гривні може статися одразу після виборів. Тому найперше завдання нової Ради — провести ревізію державних фінансів, ресурсів і боргів, задіяти всі механізми підтримки підприємництва і створення робочих місць, щоб не допустити колапсу.

Коли українцям може урватися терпець?

— Важке запитання. З ним лягаю і прокидаюся. Відповіді ще не отримав.

×