"У Колесникова сейчас Могилевская. Может, она там поёт", — жартує охоронець офісу Партії регіонів на вул. Липській у Києві. Так він реагує на прохання пропустити кореспондента "ГПУ" до заступника голови партії Бориса Колеснікова, 46 років.
За півгодини співачка Наталія Могилевська в супроводі якогось чоловіка виходить із офісу "Регіонів". Але Колесніков іще півгодини нікого не приймає — він на нараді в лідера партії Віктора Януковича. Після розмови йде до свого кабінету на другому поверсі.
Охоронець пропускає до приймальні. Секретарка готує каву, запрошує до кабінету шефа. Той сидить за столом для нарад, спиною до відчиненого вікна. Вона ставить чашку і виходить. Колесніков перепрошує за те, що змусив себе чекати.
— Времени цейтнот, — додає. Розмовляє російською.
Що означають останні заяви ваших колег Андрія Клюєва, Нестора Шуфрича, Ганни Герман про те, що потрібно очистити партію?
— Андрій Клюєв правий. Бо якщо вчасно в будинку не зробити ремонт, то потім доведеться його зносити і будувати новий. Хочеться, щоб такого не сталося. А що стосується некоректних висловлювань пана Тихонова ("регіонал" Віктор Тихонов розкритикував однопартійця Ріната Ахметова за намагання знайти спільну мову з "помаранчевою" владою 2005 року. — "ГПУ"), то нам не соромно за 2005 рік — ні Рінату, ні мені, ні всій команді донецького бізнесу. Як і за 2006-й, 2007-й і 2008 роки! Ми можемо провести відкриту розмову щодо 2005 року, але побоюємося, що ця дискусія буде дуже неприємною для багатьох наших колег. Уже набридло, що деякі партійці є радикалами у комфортній ситуації, а коли відбувалися репресії та терор, їх щось не було видно.
Першим таким радикалом ви назвали колегу по партії Дмитра Табачника.
— Подивіться, адже з бізнес-середовища ніхто жодного скандалу не почав! Табачник у Сіверськодонецьку кинув виклик усьому бізнесовому середовищу (1 березня 2008-го на з"їзді "Регіонів" Дмитро Табачник сказав, що "бізнесмени південного сходу прагнуть домовлятися з Ющенком, бо гроші люблять тишу". — "ГПУ"). Ми відповіли! Льовочкін дуже неетично вчинив. Але він вибачився — питання знято (у лютому 2009-го "регіонал" Сергій Льовочкін заявляв, що "хлопчики" з Партії регіонів готові здати партію під Тимошенко". — "ГПУ"). Тепер Тихонов.
То він має вибачитися?
— Я вважаю, що він зобов"язаний це зробити. Інакше можуть початися незворотні процеси.
Борис Колесніков гасить сигарету, додає в каву два шматочки цукру й акуратно розмішує.
Ви нещодавно згадували, як глава Секретаріату президента Віктор Балога перед достроковими парламентськими виборами 2007-го намагався примирити вас із тодішнім першим номером блоку НУ-НС Юрієм Луценком. Казали, що той вибачався за арешт і заяви 2005-го, а перед розмовою від хвилювання випив пляшку коньяку.
— Я думаю, що тепер ніхто в цьому факті не сумнівається!
Але ви не пробачили?
— Я сказав, що питання може бути закрито, якщо він публічно вибачиться — так, як публічно мене звинувачував. Юрій Віталійович сказав, що в разі публічного вибачення йому як політику буде кінець. Хоча зараз можна стверджувати, що це вже сталося. Але річ не в цьому. Суд зобов"язав його спростувати те, що він говорив у парламенті. І він спростує!
Замовників вашого арешту вже знаєте?
— Здогадуюся.
Назвати їх можете?
— Доки триває слідство і дають свідчення Піскун, Порошенко і Луценко, не можу.
Якою була їхня мета?
— Рекет. Не тільки щодо мене — щодо всієї донецької бізнес-групи. Хотіли забрати акції компанії Ріната Ахметова, телеканал "Україна"... А ще використати Партію регіонів на виборах 2006 року — включити своїх людей до її виборчого списку.
Не міг же я Вікторові Федоровичу сказати: вибачте, на мене чекають
На золотисту мобілку-"жабку" Колеснікова телефонують. Він вибачається. Коротко відповідає.
— Вибачте, я віддам телефон. Бо буде постійно заважати, — каже і виносить його до приймальні. Чути, як дає вказівки помічникам щодо якоїсь наради. За кілька секунд повертається.
Ви підтримуєте внесення змін до Конституції, щоб обирати президента в парламенті?
— Якщо й далі обирати всенародно, то треба надати йому широкі повноваження. Як у США, де президент є, по суті, й прем"єром. Він несе реальну відповідальність за ситуацію в економіці. А в нас після конституційної реформи 2004 року — недіюча модель. Бо якщо президент і прем"єр із різних партій — усе! Починається шалена конкуренція.
То БЮТ і "Регіони" зможуть домовитися і змінити Конституцію?
— Я не веду консультацій. Але думаю, що в результаті країна повинна отримати значно демократичнішу Конституцію, ніж нинішня. А головне — з чітким розподілом законодавчої, виконавчої влади та посиленням місцевої. Таку, думаю, можливо прийняти.
Це реально зробити до президентських виборів?
— Стосовно термінів — нічого нереального в цьому немає.
Кого ви бачите головним конкурентом Віктора Януковича у президентських перегонах?
— На сьогодні це Тимошенко і Яценюк.
Вони рівнозначні суперники?
— Важко сказати, бо в Яценюка ще немає завершених проектів. Йому, очевидно, робитимуть імідж "нової сили". Але ця сила вже має свою "кредитну історію", тож українцям слід не лише емоціям піддаватися, а й проаналізувати політичні результати.
Що зможе пообіцяти кандидат від Партії регіонів Віктор Янукович, аби переконати українців обрати його президентом?
— Найголовніше — це соціальна захищеність по всіх параметрах. Тобто довести, що кожну з 15 мільйонів українських сімей він захистить певними ходами.
У чому Янукович-президент був би кращим за президентів Ющенка, Тимошенко чи Яценюка?
— У Януковича є об"єктивний позитивний результат на посадах прем"єр-міністра і губернатора Донецької області. Порівняйте економічне зростання в його роки й ті ж показники за Ющенка і Тимошенко. Це буде не на їхню користь.
Але чи є сенс Партії регіонів змагатися за президентську посаду? Адже зараз глава держави не має визначального впливу на управління економікою.
— Ми сподіваємося, що президент Янукович своїми діями змусить уряд переглянути економічну програму. Зрештою, рано чи пізно будуть парламентські вибори, і ми маємо намір їх виграти.
То після президентських виборів треба очікувати дострокових парламентських?
— Так. Але для цього треба ще знайти підстави.
Переможець шукатиме...
— От ми знову прийшли до того, що Конституцію треба змінювати. Бо якщо президент представляє одну партію, а прем"єр — іншу... Все. А українці — заручники. Це недосконала політична конструкція.
Але для її зміни потрібен компроміс усіх сторін.
— Партія регіонів задля компромісу готова піти на багато поступок.
Кажуть, комуністи під час кризи забирають вашого виборця.
— Ні! Це Партія регіонів забрала в комуністів увесь електорат. Комуністи нині члени коаліції. Як вони можуть забирати виборця? Зараз просто шкода часу, щоб розкривати всі їхні пропомаранчеві дії. Але під час виборів ми відкриємо людям голосування Компарії на підтримку "помаранчевої" влади. Комуністи вже не комуністи! Відбулася мутація. Вони стали "помаранчевими".
Що ви мали на увазі, коли на погоджувальній раді минулого тижня назвали Петра Симоненка головним олігархом країни?
— Олігархічний капіталізм — це досягнення результатів владним шляхом. Якщо комуністи справді опозиція, то яка в них мотивація голосувати на підтримку урядових рішень? Тільки меркантильна! Це не доведено, але очевидно! Скажіть, де комуністи беруть 70–80 мільйонів доларів на кожні вибори?
Прощаючись, Борис Колесніков усміхається:
— Іще раз перепрошую за затримку. Не міг же я Вікторові Федоровичу сказати: вибачте, на мене чекають.
1962, 25 жовтня — Борис Колесніков народився в Маріуполі на Донеччині
1991 — закінчив Донецький технікум радянської торгівлі
1993 — генеральний директор колективної торгової фірми "Юг"
1997 — закінчив Донецьку академію управління; голова правління товариства "Київ-Конті"
1998 — віце-президент футбольного клубу "Шахтар"
2001 — голова Донецької обласної ради
2005 — заарештований за звинуваченням у здирництві. Справу закрили, бо не виявили складу злочину
2006, 2007 — народний депутат від Партії регіонів
Одружений, виховує сина й доньку
13 
1
Коментарі