"Я не пропускаю жодної акції проти цієї влади"

 

— Ми подали до суду на Центральну виборчу комісію. Ось наші вимоги. Перше — скасувати їхнє рішення про перевибори на п'яти округах. Друге — заставити ЦВК перерахувати всі бюлетені й установити чесний результат виборів, — голосно каже лідер Об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк, 38 років.

О 20.00 у вівторок він стоїть на постаменті біля пам'ятника Лесі Українці поряд із будівлею ЦВК у Києві. Тут другий день триває мітинг проти фальсифікацій на парламентських виборах.

Яценюк говорить 15 хв. Люди починають розходитися.

— Ей, ви тільки на нього приїхали подивитися чи стояти за чесні вибори? Назад повертайтеся! — чути чоловічий голос.

За годину біля ЦВК лишаються близько сотні людей. Мітингувальники по черзі ховаються від вітру в білому наметі "Батьківщини". Усередині стоїть пластиковий зелений стіл. На ньому одноразові тарілки з нарізаним білим хлібом. Решта протестувальників по двоє-троє ходять площею біля ЦВК, тихо розмовляють. Навколо групами по восьмеро стоять понад 50 міліціонерів у бронежилетах, із шоломами в руках.

Біля пам'ятника замітає сміття 24-річний Михайло Коваленко. Протестувати приїхав із міста Сміла Черкаської області. На куртці бейдж із написом "Батьківщина" та фото екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

— Отак, як я гребу це сміття, треба вигребти сміття з політики. І ми це зможемо! Я сам з інтернату. Там до людей ставилися, як до бидла. Ніколи не терпів тих знущань, бунтував. То що я, терпітиму тепер, коли так само ставиться до мене влада? Нє-а, не дождуться! Буду протестувати, — трусить мітлою у повітрі.

За півгодини протестувальників уже знову з півсотні — порівну з міліціонерами.

— Людей не мало. Просто відходять десь погрітися, поїсти, — каже Ніна Данелія, 58 років, із міста Ржищів Київської області. — Ми тут, щоб захистити свій вибір, який у нас украли бандити на чолі з Януковичем. Особисто я протестуватиму, допоки цю владу не скинуть. Учора була до півночі. Потім поїхала додому. Сьогодні буду цілу ніч — моя очєрєдь чергувати. Я взагалі не пропускаю жодної акції проти цієї влади. Стояла за Юлю біля Печерського райсуду. Була біля Качанівської колонії в Харкові. Зараз сподобалося, як виступали головні опозиціонери. Бо ж кажуть правду. Усім нам хочеться кращого життя, щоб зарплата була вищою, пенсії. А влада добавляє по 3 гривні й кричить на всю країну про покращення. І потім ще фальсифікує вибори. Українці їх не обирали. Як тут не протестувати? Ми вже бачили цю владу, то треба зробити так, щоб хоч діти наші при ній не жили.

Біля протестувальників з'являються ще три групи міліціонерів.

— Мені однаково, хто при владі, аби жити було харашо. А зараз — то ж жах! Коли це таке було, щоб люди слово боялися сказати?! Навіть за совєцької власті було краще, — розповідає 57-річна Ніла Іванівна. Прізвища не називає. — Кого не питаю, всі кажуть, що голосували за "Батьківщину" чи "Свободу". А виграють "Регіони". Як так може? А я знаю — як. У знайомої вчительки з Вінницької області мама не ходить. Приїхали до неї на дом і сказали, щоб голосувала за Партію регіонів, бо інакше дочку виженуть. Так вона злякалася й проголосувала за них. Буду боротися проти такої влади. Виходила вчора сюди, була до другої дня. Мала би більше вільного часу, була би весь день. Сьогодні стоятиму до останнього метро.

Близько 23.00 протестувальників меншає до 20. До намету "Батьківщини" приносять окріп для чаю та їжу. Коли бачать людину з фотоапаратом, вхід закривають.

— Нам провокатори не треба, — каже одна з активісток.

У цей час Михайло Коваленко догрібає останню купу непотребу.

— Ну, я свою роботу зробив. Тепер хай опозиція прибере сміття з влади, — каже.

О першій ночі на майданчику лишаються ті самі 20 протестувальників. Міліції близько 70 осіб.

×