Ірина Фаріон, 55 років, мовознавиця:
— Якби в нашому Кримінальному кодексі було записано "можна красти" і "можна не красти", в якій би державі ми з вами жили? Це роздвоєна свідомість, яка пов'язана з тривалою колоніальною спадщиною. Тому допускати варіант Афіни/Атени — це допускати український варіант і російський.
Максим Кобелєв, 29 років, редактор "Порталу мовної політики":
— Оновлення правопису напрошувалося давно і тепер оживить мову. Змін не так вже й багато. Головне, що вони створені фахівцями, які добре знають історію мови та сучасні тенденції.
Лариса Ніцой, 50 років, письменниця:
— Правопис — це наша історія і її треба відновити. Не треба боятися змін. Ніхто нікого не примушуватиме. Чи відчуло суспільство якусь напругу чи труднощі з нещодавнім поверненням нашої літери "ґ"? Так і тут.
Олександр Пономарів, 83 роки, мовознавець:
— Я бажав би радикальніших змін і повного повернення до української мови за правописом 1928 року. Противники кажуть, що не одне покоління виросло за правилами нав'язаного нам правопису. Багато хто обурюється, мовляв, люди вже звикли. Якщо так міркувати, то виходить, що й незалежність не варто було повертати. Адже ми тривалий час прожили під іншою державою і люди "вже звикли".
Максим Стріха, 57 років, співголова Української національної комісії з питань правопису:
— Українська мова варіативна. Як і багато інших мов. Варіативність — це багатство мови, і ми трошки його примножили. Решта — це норми сталі. Ми не прагнули робити революцій. Хотіли створити зручний правопис, який буде прийнятий всіма і легко вживатиметься в освітній процес. Деякі норми спростили.
5 
1
Коментарі