— Наша хата порівняно із сусідськими невелика — 120 "квадратів". А коли приходять рахунки за комуналку, здається, що живемо в палаці, — говорить Марія Маліновська, 62 роки. Мешкає з чоловіком 63-річним Петром Андрійовичем у приватному будинку поблизу Львова.
Два роки родина отримувала субсидію на оплату комунальних послуг. На наступний опалювальний сезон пільги втратили.
— Торік лише за газ мали платити по 2 тисячі гривень. Половину субсидія перекривала. Аби її дали, чоловіка виписала з хати. Обоє отримуємо пенсію, я ще підпрацьовую. Домовилася з керівником, аби офіційно не оформляв. Цього року він каже: "Вибачайте, Марія Йосипівна, але вибирайте — офіційно чи зовсім не працюєте". Мовляв, закони суворіші стали. Боявся, аби через мене штраф не наклали на підприємство. В управлінні соцзахисту сказали, що тепер прописка чоловіка на субсидію не впливає. Якщо ми в шлюбі, його пенсію порахують. Субсидія мізерна виходила. Вирішила відмовитися від пільги. Петро знову вдома прописався. Знайома заради субсидії теж із квартири виписалася. Захотіла назад — діти проти. Племінник так виписувався-прописувався, що його у військкомат викликали.
Порахували, що взимку за комунальні послуги платитимемо 3000–3500 гривень. А якщо газ ще подорожчає, тоді більше однієї пенсії доведеться віддати. Чоловік почав уже роботу шукати. Може, охоронцем влаштується. Каже: "В інших країнах людина на пенсії відпочиває, а в нас вдвічі більше працює".
— Субсидії на оплату комунальних послуг необхідно замінити дешевими довгостроковими кредитами на енергозбереження, — каже 41-річний Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього. — В Україні витрачають на опалення більше, ніж в інших країнах. Це наслідок неефективного використання ресурсів. Бував у Великій Британії. Узимку в квартирах, будинках тримають температуру 18–19 градусів, а не 23–25, як звикли в нас.
8 
35413
Коментарі