вівторок, 27 вересня 2016 07:20

"Сміття захоплювало більше, ніж паперова робота"

— На першій роботі відпрацювала шість років, шість місяців і 18 днів. Була молодшим спеціалістом у відділі кадрів місцевого райвиконкому. Отримувала 2 тисячі гривень зарплати. Коли звільнялася, багато хто не розумів мого вибору. Працювати на чиновницькій роботі вважається престижним, — говорить 30-річна Ольга Костіна із Кривого Рогу на Дніпропетровщині.

Цього року перейшла на підприємство "Чисте місто".

— Вчилася на психолога. У студентські роки брала участь у проектах. Один із них був пов'язаний із місцевим самоврядуванням. Запропонували замінити на місяць чиновницю в райвиконкомі. На другому курсі мала запис у трудовій книжці "виконувач обов'язків голови комітету у справах сім'ї та молоді". Коли закінчила педагогічний інститут, взяли на роботу у відділ кадрів. Треба було працювати з паперами, сидіти в кабінеті з восьмої до п'ятої. Це виснажувало. Було враження, що займаю чуже місце.

Якось знайшла в інтернеті, що люди роблять зі сміття твори мистецтва, побутові речі. Почала збирати інформацію. Зацікавилася темою сміття, його вторинного використання. Почала сортувати. Здавала макулатуру, скляну тару на переробку. За три роки зрозуміла, що сміття захоплює мене більше, ніж паперова робота. Влаштувалася на переробне підприємство "Чисте місто" спеціалісткою зі зв'язків із громадськістю. Маю багато виступів перед школярами, студентами. Розповідаю, який пластик нас оточує, для чого використовується. Зарплата зросла в півтора раза. Дехто досі дивується, чому я змінила фах.

— Букет для нареченої в нашому магазині коштує в середньому 650–900 гривень. На базарі — 200–300. Коли відкривалися, знайомі говорили: за такі гроші ніхто квітів не купуватиме. Однак я бачила, як дівчата приходять до флористів із фотографіями європейських букетів. Ті їм відмовляли, бо не хотіли братися за дорогі замовлення, — розповідає 30-річна Катерина Швед із Дніпра. П'ять років тому відкрила зі знайомою магазин.

— Раніше працювала економістом на підприємстві. Отримувала 4 тисячі гривень. Мріяла про власний бізнес. Потім почали скорочувати персонал. Пропонували працівникам звільнитися за додаткову грошову компенсацію. Я погодилася. Отрима­ла 10 тисяч гривень і розпочала власну справу. Головне було — самоорганізуватися. Думала, йду в подібну сферу. Тепер розумію — це різні речі. Кілька місяців працювали без офісу, з інтернет-магазину. Продавали букети та квіти на замовлення. З клієнтами зустрічалися в кав'ярнях. Потім відкрили магазин. На колишній роботі був чіткий графік, завдання, контроль згори, два вихідні. Довелося навчитися контролювати і себе, і найманих працівників.

— Багато хто задумується про зміну професії. Але наважуються це зробити одиниці. Найбільша перешкода для перекваліфікації — страх невдачі, — каже 31-річна Ольга Орос, експерт із праце­влаштування агентства "Рекрут Альянс".

— Бухгалтери, юристи, економісти розпочинають власну справу. Часто вона пов'язана з творчістю. Випускники вузів перекваліфіковуються на програмістів. Сподіваються на більші заробітки. Фахівці з маркетингу, менеджери стають майстрами манікюру чи макіяжу, кондитерами, масажистами, косметологами. Це пов'язано з тим, що часто професію для дитини обирають батьки. Вона вступає до вузу, отримує диплом. Після кількох років роботи за фахом знаходить напрямок, який більше до душі.

— Перш ніж наважитися змінити роботу, треба усвідомити — куди рухатися далі. Звільнятися "в нікуди" не варто. Перекваліфіковуватися та шукати нову роботу краще паралельно, — додає Інна Новицька, 34 роки. Вона має компанію з підбору та навчання персоналу "Нова персона".

122 спеціальності для перекваліфікації є в державних центрах ­зайнятості. Найпопулярніші — кухар, електрогазозварювальник, тракторист-машиніст, манікюрник, водій, продавець, швачка, адміністратор, кондитер. Навчання триває 6–12 місяців.

Зараз ви читаєте новину «"Сміття захоплювало більше, ніж паперова робота"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі