"Де наші гроші? Мені винні 25 тисяч гривень"

 

Понад 2 млн грн заборгувало працівникам товариство "Управління будівництва Рівненської атомної електростанції" у місті Кузнецовськ на Рівненщині.

— Я мала ставку 809 гривень на місяць. Мені заборгували 15 тисяч. Отримую пенсію по інвалідності, то ледве виживаємо із сім"єю на ці гроші. Нової роботи не можу знайти, — плаче 43-річна Лідія Нікітчук. Працює в охороні товариства. — Зарплатню віддають частинами. Цього року кинули одну мізерну подачку — 600 гривень.

Управління будівництва — окрема структура від Рівненської атомної станції. На РАЕС зарплату платять вчасно, а 200 працівникам управління заборгували з 2005-го року. Тоді воно зупинилося. Цього року розпочали процедуру його ліквідації.

Виконавча служба намагалася відчужити майно будівельного підприємства, щоб виплатити зарплату, однак Господарський суд заборонив це робити.

До кризи в управлінні було майна на 17 млн грн. Тепер — на 4.

— Куди воно поділося? Ми звернулися до правоохоронців, щоби все з"ясували. Але підприємці послалися на комерційну таємницю, інформації не дали, — розводить руками міський голова Володимир Коровкін, 80 років.

Минулого четверга голова облдержадміністрації Василь Берташ, 49 років, приїхав до Кузнецовська. Викликав на нараду місцевих чиновників, керівників підприємства та юристів. Прийшли й розлючені працівники.

200 працівникам управління заборгували з 2005-го року

— Ви не думайте, що ми сліпі. Ми все бачимо, бо чергуємо і ночами, — охоронниця Любов показує керівникам кулака. — Було вісім багатотонних кранів. Їх розпиляли за листопад–січень. А куди вивезли? Де наші гроші? Мені винні 25 тисяч гривень.

— На наші рахунки були накладені арешти. І ми за ринковою ціною продали кілька транспортних засобів, — виправдовується Андрій Шевчук, директор автотранспортного підприємства збанкрутілого товариства.

Губернатор понад годину пробув на нараді. Так і не з"ясував, куди поділося майно.

— Що таке робиться — люди не мають грошей? — обурено каже керівництву управління. — У вас рівно 30 днів. У липні приїду знову. Якщо за цей час нічого не зробите — я вам не позаздрю.

У Кузнецовську живуть понад 40 тис. людей. Середня зарплата в місті — 4243  грн. Це найбільше в області. Тому ціни в магазинах у півтора раза вищі, ніж в обласному центрі. Жителі їздять на закупи до Рівного, до селища Володимирець або сусідніх сіл.

— Уперше після кризи 2008-го роботодавці почали збільшувати оплату працівникам, давати премії, оплачувати навчання, — каже рекрутер Галина Дзядик, 55 років, із Львівської консалтингової групи.

Компанія опитала 22 виробників у галузях машинобудування та металообробки, легкої, переробної промисловості, автомобілебудування із Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Розглянули 42 посади.

— Середня зарплата бухгалтера з досвідом роботи від двох років становить 2650 гривень, інженера-конструктора з досвідом від трьох років — 3116, складальника-оператора на лінії — 1348, секретаря-асистента — 2500, кадровика — 1900, — продовжує вона.

Роботодавці повертаються до практики щомісяця преміювати своїх підлеглих, харчувати їх, довозити до роботи, оплачувати їм навчання, дають у користування мобільні телефони та автомобілі. Деякі закордонні інвестори надають працівникам безвідсотковий кредит на житло.

— На Львівщині зарплати найвищі в регіоні, — додає Галина Дзядик. — Не дуже поступаються їм Закарпаття та Івано-Франківщина. Найнижчі — на Волині. Від львівських окладів вони менші на 20 відсотків.

×