Росія перевіряє межі можливостей українських ППО: що пишуть світові ЗМІ

5

Російські військові здаються в полон через гарячу лінію ГУР "Хочу жити". Так уже здалися 220 росіян, які стають українським фондом для обміну. Якщо не хочуть повертатися в Росію, то можуть просити про притулок в Україні. Найбільшим успіхом ГУР був перехід гелікоптера з російським капітаном на українську сторону. Росія атакує ракетами і дронами, пробуючи пробити українські ППО, щоб знищити український ВПК і залякати цивільних. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Хочу жити" - як росіяни втікають в Україну, щоб здатися", The Financial Times, Велика Британія

Російський лейтенант Данило Алфьоров зробив те, що не вдалося решті армії Володимира Путіна, яка розпочала вторгнення в Україну - дійшов до центру Києва. Говорячи в мікрофони, і сидячи між двома офіцерами української розвідки в жовтні, 27-річний хлопець засудив неспровоковану війну Росії і сказав, що добровільно здався.

Випускник московського військового училища також допоміг зробити те саме 11 російським військовим, які воювали під його командуванням на півдні України в Херсонській області. 12 чоловіків здалися Києву після дзвінків на гарячу лінію "Хочу жити", організовану для росіян, які бажають дезертувати, і з якими працює ГУР. Їхня здача, "операція "Бариня", дала Україні цінні розвіддані з поля бою.

Станом на грудень через гарячу лінію здалися понад 220 російських військових, каже прессекретар департаменту ГУР у справах військовополонених Віталій Матвієнко. Більше 1000 інших справ перебувають на розгляді.

Гарячу лінію ГУР відкрила у вересні 2022 року, за три дні до часткової мобілізації Путіна. Додатково до приблизно 190 тис. військових, залучених до початкового вторгнення Кремля в лютому 2022 року, Москва мобілізувала близько 300 тис. резервістів.

Багато російських чоловіків не хотіли на війну, каже Матвієнко, посилаючись на розмови між мобілізованими росіянами та їх 10 операторами гарячої лінії.

 

Менш ніж через місяць після запуску проєкт отримав свою першу успішну здачу. Відтоді близько трьох російських військових щотижня здаються і потрапляють під українську опіку як військовополонені.

Наразі на гарячу лінію надійшло понад 26 тис. дзвінків через телефон та супутній чат-бот у Telegram. Його сайт hochuzhit.com відвідали більше 48 млн разів, зокрема 46 мільйонів відвідувань з Росії. Сайт заблокований у Росії, але залишається доступним через служби, які приховують інтернет-адресу користувача.

Україна і Росія застосовують інформаційні кампанії - атакують протилежну сторону за допомогою листівок, які скидають з повітря, масових текстових розсилок, радіо- та телереклами та навіть криків через траншеї. Не всі зусилля успішні, але Матвієнко каже, що гаряча лінія принесла свої плоди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ізраїль може стати моделлю для України" - посол Михайло Бродський

ГУР бачить у російських солдатах валюту, якою можна викупити українських військовополонених. Обміни полоненими відбувалися протягом війни, хоча темпи сповільнилися.

Перед звільненням росіян Матівієнко дає їм візитні картки "Я хочу жити", щоб роздати чоловікам у Росії, які можуть бути мобілізовані, на випадок, якщо ті захочуть втекти, коли прибудуть в Україну. Він називає це "завчасною капітуляцією", що дозволяє їм швидко розпочати процес подання заявки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

Поки російський мобілізований, який вибрав "завчасну здачу", прибуде в Україну, ГУР уже опрацює його заяву та проведе перевірку, скоротивши час перебування солдата на полі бою до здачі.

Гарячу лінію "Хочу жити" цілодобово та сім днів на тиждень обслуговують 10 операторів, які працюють із засекреченого місця в Києві. Команда складається з військових психологів і аналітиків, які спеціально навчені спілкуватися з російськими солдатами.

Окрім труднощів з пошуком безпечного місця для здачі в полон, російські солдати живуть у постійному страху, що їхні власні товариші повернуть проти них зброю. Такі випадки були записані на відео з місць бою та перехоплених телефонних розмов.

Деяких бійців потрібно переконувати. Багато російських військових вірять, що вони бачать і чують від Кремля та його державних ЗМІ, що Україну очолює "неонацистський режим", який прагне вбивати росіян.

Українська влада обіцяє не тільки, що вони будуть жити, але теж, що з ними будуть добре поводитися, відповідно до Женевських конвенцій. Серед інших гарантій - медичне обслуговування, триразове гаряче харчування, спілкування з ріднею вдома і вірогідність обміну на українських військовополонених і повернення додому в Росію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Для тих, які бояться, що їхнє життя опиниться під загрозою, якщо повернуться до Росії, ГУР пропонує певну можливість подати заяву про притулок в Україні.

На гарячу лінію було кілька сплесків дзвінків. Перший - в листопаді 2022 року. Приблизно в той час, коли українські війська під час контрнаступу звільнили Херсон. За його словами, російські солдати, які застрягли на позиціях після того, як їх покинули товариші, телефонували, щоб мирно здатися.

Ще одна хвиля була навесні, коли Україна готувалася до чергового контрнаступу.

"У березні 2023 року ми отримали майже 3 тис. звернень. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - каже Матвієнко.

Українські військові кажуть, що однією з причин, чому російські війська здаються, є погане ставлення до них з боку їхніх власних командирів.

У жовтні подібну оцінку зробив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

"Маємо інформацію, що російські війська фактично страчували солдатів, які відмовлялися виконувати накази або прагнути відступити через вогонь української артилерії", - сказав Кірбі.

Повідомлення російських військових блогерів у Telegram свідчать, що жорстока тактика гнати "людські хвилі", яку використовують росіяни в Україні, також погано впливає на моральний дух.

"Російська армія – по суті, радянська. Як відомо, в радянській ціна життя солдата була нульовою", – каже Матвієнко.

Західні оцінки свідчать про втрати Росії приблизно в 300 тис. убитими і пораненими, порівняно з майже 200 тис. вбитими і пораненими з українського боку.

 

Одна з найбільших історій успіху дезертирства ГУР сталася в серпні, коли російський пілот гелікоптера Мі-8 Максим Кузьмінов змінив сторону. Він вперше зв'язався з агентами ГУР у грудні 2022 року, заявивши, що хоче здатися в обмін на велику грошову винагороду та нове життя для своєї родини в Україні. Верховна Рада прийняла закон про залучення невдоволених російських військових, пропонуючи до $500 тис. тим, хто втік із цінним військовим обладнанням.

Операція "Синиця" планувалася півроку. Кузьмінову, капітану російського 319-го окремого гелікоптерного полку, також довелося приховувати це від екіпажу, з яким летів.

9 серпня Кузьмінов і двоє членів екіпажу вирушили з Курського аеропорту на заході Росії для виконання звичайної операції. Натомість він полетів в Україну. Гелікоптер низько пронісся над російсько-українським кордоном, щоб його не помітили радари.

Кузьмінов сказав під час пресконференції у вересні, що російські війська зрештою зрозуміли, що щось не так. Вони відкрили вогонь по його гелікоптеру, поранивши його в ногу. Він летів ще 20 хв, перш ніж сісти на полі в Полтавській області. Інших російських членів екіпажу "ліквідували" при спробі чинити опір, повідомив глава ГУР Кирило Буданов.

Кузьмінов передав гелікоптер і незабаром отримав винагороду. За словами Матвієнко, зараз він із родиною живе в секретному місці в Україні. У Києві під час пресконференції, він закликав російських товаришів наслідувати його приклад.

"Росія сподівається виснажити Україну масовими ударами", France 24, Франція

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час атак 29 грудня та в ніч на 2 січня Росія запустила майже 300 ракет і понад 200 дронів Shahed. Від атак загинуло близько 50 осіб.

Через рік після бомбардувань Москвою енергетичної інфраструктури України нова зимова кампанія зараз вразила цивільну інфраструктуру та житлові райони українських міст. Росія каже, що цілями є лише військові об'єкти.

Такі атаки призначені "для перевірки можливостей системи ППО, створеної Україною за останні 18 місяців", написав Мік Раян, дослідник Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS.

ППО Києва поповнили системи, зокрема американські Patriot та франко-італійський SAMP/T. Окрім технічних можливостей оборони, РФ "випробовує "глибину запасу міцності" України та сподіватиметься, що в українців закінчаться ракети-перехоплювачі раніше, ніж у росіян ракети та дрони", – додав Раян, австралійський генерал у відставці.

Речник НАТО Ділан Уайт заявив, що військові посли Альянсу зустрінуться з українськими представниками в Брюсселі 10 січня, щоб обговорити ППО Києва.

 

Такі битви на виснаження підкреслюють, що Росія наростила виробництво зброї, а західні держави все ще намагаються постачати необхідні Україні обсяги зенітних ракет.

Ракети-перехоплювачі набагато складніші та дорожчі у виробництві, ніж парки простих дронів із готових деталей, які часто використовує Росія.

"Останні удари, мабуть, були націлені передусім на оборонну промисловість України", - написало британське міністерство оборони, адже Київ намагається збільшити внутрішнє виробництво з огляду на проблеми з поставками з-за кордону.

Росіяни "намагаються атакувати ВПК - не енергетичні об'єкти, а ті, що пов'язані з виробництвом зброї", - заявив військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень України Микола Бєлєсков.

"Ми почали виробляти більше зброї, ніж раніше всередині країни", - додав Сергій Згурець, директор українського дослідницького центру Defence Express, особливо виділяючи боєприпаси, дрони, бронетехніку та навігаційні системи.

"Росіяни атакують, щоб пробити в систему ППО України, і щоб її зношувати, використовуючи дрони, які дуже прості у виготовленні, і старі ракети", – сказав Стефан Одран, французький консультант з міжнародних ризиків.

 

Мета в тому, щоб "їхні найкращі ракети мали найменше труднощів" при досягненні цілей, додав Одран, підкресливши "складнішу послідовність і змішування типів носіїв", ніж минулої зими.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав, що росіяни спочатку випустили дрони, потім 10 гіперзвукових ракет "Кинжаль", а також сучасні та старі зразки крилатих і балістичних ракет.

Удари завдавали цілей по всій українській території, а не лише на здебільшого нерухомих лініях фронту. Це ознака, що російські атаки також спрямовані на підрив морального духу українських цивільних – одна з цілей Путіна.

"Російські "перемоги" на землі - локальні й досягнуті непомірно високою ціною людських життів.

"Путін знову намагається використати цей альтернативний важіль тиску. Його послання таке: "Я не здамся. Я здатен на все. Ви будете страждати без перепочинку і помрете, якщо не підкоритесь моїм умовам. Послання Путіна також спрямоване Заходу, щоб показати, що підтримка Києва лише продовжує страждання населення та перетворює Україну на фінансову чорну діру, де дорога для ремонту інфраструктура може зазнавати ударів знову і знову", - каже Тетяна Кастуєва-Жан з Французького інституту міжнародних відносин IFRI.

Український удар по російському Бєлгороду, в результаті якого 30 грудня загинуло 25 людей, також дає останнім вибухам характеру дій у відповідь, вважає Тетяна Станова, російська політолог.

 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Захід "рішуче відповісти" шляхом "прискорення поставок додаткових систем ППО, бойових дронів і ракет великої дальності".

Польща також закликала союзників дати Україні ракети великої дальності, щоб відповісти Росії "мовою, яку розуміє Путін".

Київ досі чекає на поставку обіцяних західними країнами винищувачів F-16, які могли б зіграти роль у ППО за допомогою ракет класу "повітря-повітря".

×