Російські депутати запропонували Сербії вступити замість Євросоюзу у СНД і ОДКБ

Питання буде розглянуте, "якщо Сербія деділі більше перебуватиме в ізоляції з боку європейських держав і світової спільноти у плані визнання Косова", цитують главу комітету Ради Федерації з оборони і безпеки Віктора Озерова "Известия". Проте минулого разу прагнення до союзу з Белградом не пішло далі гучних заяв, а спробу прийняти Сербію у СНД напевно заблокують інші учасники союзу. Водночас Москва сама не горить бажанням укладати воєнний союз, передбачений ДКБ, з такою неспокійною країною.

Ідея про те, щоб оформити союз з Сербією в рамках однієї з цих міжнародних організацій, далеко не нова, нагадує газета "Взгляд". Ще 1999 року скупщина Югославії проголосувала за приєднання республіки до союзу Росії і Білорусі. Російський парламент підтримав дану пропозицію, рекомендувавши президентові Борису Єльцину і уряду негайно почати підготовку до цього процесу. Проте справа так і обмежилася деклараціями.

Теоретично статути СНД і ОДКБ дозволяють розширювати ці організації за рахунок приєднання будь-яких суверенних держав, проте лише при повному схваленні всіх учасників союзу. "Не знаю, як може вирішитися питання по приєднанню Сербії в рамках СНД, оскільки там є Грузія і Україна, але в ОДКБ перспективи хороші", - додав Озеров. Нагадаємо, що Договір про колективну безпеку підписали Вірменія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан і Узбекистан.

Перший заступник голови думського Комітету у справах СНД Костянтин Затулін вважає, що підтримати Сербію таким чином можна, проте союз - "це дуже чудово, щоб бути правдою". Парламентарій визнав, що входження в таке "аморфне політичне об"єднання", як СНД, навряд чи буде цікаве сторонам. Зовсім інша справа – ОДКБ, проте виникає питання "наскільки Росія готова узяти на себе зумовлені договором зобов"язання, адже ОДКБ – це оборонний союз". У разі приєднання Сербії до ОДКБ його захист стане прямим обов"язком Росії.

Спостерігачі відзначають також, що самі серби поки зовсім не висловлюються за союз з Росією. Прихильників і супротивників цього кроку в країні приблизно стільки ж, скільки і у вступу до Євросоюзу, нагадав Затулін.

Тим часом заступник міністра закордонних справ Олександр Яковенко наголосив, що "у питанні по Сербії наша позиція залишається такою самою, визнання незалежності Косова  не відповідає міжнародному праву". Раніше глава МЗС Сергій Лавров стверджував: "У Косові продовжуються спроби силою примусити людей жити у державі, яка створена незаконно". А справитися з проблемою, пояснив Лавров, можна лише правовими методами, "пояснюючи всю лукавість цієї ситуації, всю її небезпеку для міжнародних відносин з непередбачуваними наслідками".

Представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін в інтерв"ю ІТАР-ТАСС заявив, що ситуація у Косові дедалі більше виходить з-під контролю політиків, що підтримали відділення краю. "Вони вважали, що народ, будучи приниженим, ніколи не посміє виступити проти того, що у нього виривають власну країну і позбавляють громадянства своєї батьківщини", - патетично прокоментував Рогозін зіткнення етнічних сербів з поліцією і миротворцями в Мітровіці. Водночас він обмовився: "Росія не виступає як захисник або адвокат сербів або Сербії як такої - ми твердо стоїмо на позиції захисту міжнародного права".

"Зараз потрібне лише одне: тим, на чиїй стороні фізична сила - тобто KFOR, необхідно одуматися, зупинитися, заспокоїти ситуацію, заспокоїти пристрасті і зрозуміти, що є тільки один вихід - повернутися до політичного рішення даного конфлікту на базі резолюції РБ ООН номер 1244", - наголосив постпред Росії при НАТО.

×