Годину тому завершилася хресна хода з нагоди 90-річчя Калинівського чуда. У ній взяли участь близько десяти тисяч вірян. Вони подолали 25 км. Хода розпочалася після молебня біля вінницького Свято-Воскресенського храму. Пройшла вулицями Хмельницьке шосе, Соборною та Київською до виїзду з Вінниці по Київській трасі. По дорозі зупинилися на відпочинок біля села Сосонка.
Обід для паломників приготували у Браїлівському жіночому монастирі. Туди привезли машинами.
"Ми наготували із запасом. Напекли домашнього хліба і наварили компоту. Годували борщем, картоплею, тушкованою капустою і салатом" - говорить Емілія Самборська, 76 років з жіночого монастиря. 11 років допомагає готувати обіди для паломників. - Набрали вісім тисяч тарілок і ще мили їх, бо не вистачало аби нагодувати інших".
Віряни відпочивали близько години у лісі. Деякі лягали додолу і терли ноги від мозолів. Перев'язували їх бинтами. Інші зверталися за допомогою до медиків, які їхали слідом за ходою.
Антоніна і Анатолій Альошини збираються знову в дорогу. Поряд біля них їхні четверо неповнолітніх дітей. Найменшому – рік. Сина везуть у дитячому візку.
"Вирішили з чоловіком подолати такий шлях. Як Бог дає здоров'я, то й дасть витримки пройти таку далечінь. Ми практично не стомилися, лише діти трохи" - відказує жінка.
Зараз ведеться всебічне бдіння біля Калинівського хреста, яке прозвали Калинівським чудом. Її проводить митрополит Вінницький і Барський Симеон з архієреями та духовенством. Цьогоріч приїхало 700 священників із Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Волинської областей. Також завітали паломники з Німеччини.
"Опівночі завершать Божественну літургію. Після цього ми забезпечимо автобусами всіх прочан, щоб могли доїхати до Вінниці" - каже начальник обласного управління у справах релігій Ігор Салецький.
Довідка: За переказами Хрест при в'їзді у місто Калинівка встановили на могилі трьох купців, яких убили розбійники у 1918 році. Хрест був місцевою святинею. До нього щорічно приходили жителі Калинівки та служили молебні. 7 липня 1923 року приблизно о 17 годині від залізничної станції "Калинівка" до села Сальник їхали підводою, повертаючись з Громадянської війни, два військових. Один із п'яних солдатів вистрелив у хрест і влучив в ікону "Розп'яття". Куля пробила праве плече Спасителя, звідки потекла кров. Про це розповів селянам їздовий, який віз солдатів. Новина підняла на ноги усе село. До хреста прийшли місцеві священики, і почалися цілодобові служби. Кров сочилася з хреста і з ікони, залишаючи слід на землі.
Наступного дня сюди прийшли хресні ходи із сусідніх сіл. Солдат, який прострелив ікону, і хрест, разом із мамою цілий місяць стояв біля хреста, просячи людей молитися, аби Господь простив його гріх.
Хрест зрізали, але на цьому місці сходи пшениці прийняли таку ж форму, як і знищена святиня. Як тільки це явище набуло розголосу, то влада цей феномен також ліквідувала. Але й тоді паломництво продовжувалось.
З часом була побудована каплиця біля хреста, а в 2000 році побудували скляну галерею над хрестом, приєднану до каплиці. В 90-х роках відновили традицію хресних ходів до Калинівського хреста, започатковану ще в 20-х роках.
3 
79692
Коментарі