неділя, 12 лютого 2023 19:30

Місце, де знаходять порятунок діти. Як живе містечко "Затишок" на Закарпатті

Грета та Гліб з Соледара, Ваня з Боярки, Діна і Міра зі Щастя та ще кілька десятків дітей зараз живуть разом під спільним дахом в одному з найбезпечніших регіонів України – Закарпатті. Тут хлопців та дівчат обпалених війною міст та сіл приймає містечко "Затишок". До приватного пансіонату завітав "Телеграф", щоб побачити, в яких умовах живуть діти та дорослі.

При відключенні світла рятував "Вогник", тепер – генератори від благодійників

Проїхати повз "Затишок" навіть у тих, хто вперше опинився в селі Пилипець Хустського району, навряд чи вийде – будівлю з муралом і яскравим шатром поруч помітно здалеку. До закритої території містечка веде місточок через річку, потрапити сюди сторонній не зможе, всі мешканці під надійною охороною і захистом.

– Коли почалася повномасштабна війна, в Пилипець почали їхати люди із зони бойових дій, – згадує Рената Гусейнова – керівниця проєкту "Дитяче містечко "Затишок". – Це в тому числі були два дитячі будинки сімейного типу з Херсонської й Чернігівської областей, інтернат із Щастя Луганської області, дітки з опікунами з Донецької області. Ми винаймали для них будинки, а потім прийшла ідея створити для них якесь спеціальне місце. І для цього підійшла колишня турбаза, яка була відремонтована разом з представниками українського бізнесу, благодійниками, всі фінансові питання взяв на себе благодійний фонд "Боржавська надія". І зараз "Затишок" – це триповерхова будівля на 1000 квадратних метрів з жилими кімнатами, а також харчоблок, медпункт, будиночок персоналу і склад.

  “Затишок” знаходиться у мальовничому селі Пилипець Хустського району. Фото: zatyshok.org
“Затишок” знаходиться у мальовничому селі Пилипець Хустського району. Фото: zatyshok.org

Всі корпуси зовні оформлені в одному стилі, стіни головного прикрашає тематичний мурал, всередині – необхідна техніка, меблі, інвентар. Колектив укомплектований, функціонування містечка забезпечують як місцеві мешканці, так і переселенці. На гостей уваги не звертають і займаються буденними справами. Наприклад, на кухні як раз тривало приготування обіду.

– Сьогодні в нас буде гречана каша, хек, запечений в томатному соусі, та салат. Меню збалансоване – постійно присутні овочі, основні страви чергуємо: якщо сьогодні риба, то завтра може бути курятина, наступного дня – телятина, – говорить помічник кухаря Надія Худан. – Зараз готуємо на один прийом їжі (а їх чотири – сніданок, обід, полуденок і вечеря) близько 40 порцій – для дітей і дорослих.

Рената додає, що через перебої зі світлом, а були дні коли у "Затишку" його давали на 10 хвилин, повари залишались на ніч і готували, як тільки вмикали електрику. Потім протягом дня страви підігрівали на невеличкій газовій плитці "Вогник".

– Коли ми тільки сюди приїхали, було два стелажі й одна пральна машинка, а діточок 60, тож вона не вимикалась цілодобово. Зараз в нас вже три пральні та дві сушильні машини, – каже Світлана, що 43 роки працювала на підприємстві "Артемсіль".

Рената додає, що розв'язання питання з електрикою було на поверхні – придбати генератор. Та для потреб містечка він мав бути потужністю 100 кВт – вартість такого перевищувала мільйон.

– На пост у соціальних мережах про те, що "Затишок" в складній ситуації, відгукнулось несподівано багато різних організацій і людей, – пояснює Рената. – Вони подарували нам два генератори, а ще один ми купили на зібрані кошти. Тепер мешканці "Затишку" мають тепло, світло, гарячу їжу, можливість навчатися і жити повноцінним життям.

Технічні працівники містечка зробили для генераторів окремий "будиночок", під'єднали їх до системи, й вже в новий 2023-й рік "Затишок" вступив у всеозброєнні.

Вихователі містечка допомагають з уроками і організовують дозвілля

Налагоджене в "Затишку" і надання допомоги дітям та дорослим у випадку хвороби – в окремій одноповерховій будівлі на цілодобовому чергуванні є одна з трьох медичних сестер. Як раз була зміна Марини Монди, що живе в селі неподалік і перейшла працювати до дитячого містечка зі Свалявської центральної районної лікарні.

– Частина дітей, особливо якщо вони з зони бойових дій, не мають з собою документів про стан здоров'я, тож ми їх оглядаємо, важимо, розпитуємо, чи є якісь скарги. Возили також всіх перед навчальним роком до Мукачева на медогляд, – говорить Марина і додає, що в медпункті є запас ліків, перев'язувальних матеріалів – щось купується, щось передають благодійники. За тим, щоб в наявності були найбільш популярні препарати, слідкує адміністрація.

Також на контролі – навчання і дозвілля дітей. Організувати перший пункт допоміг Пилипецький заклад загальної середньої освіти, де хлопців та дівчат, позбавлених батьківського піклування з "Затишку", прийняли з 1 вересня. За другий – відповідають вихователі містечка, допомагають з уроками, організовують змагання і тестування, майстер-класи.

– На другому поверсі є кімната, де розташована бібліотека, тут діти можуть почитати, пограти в настільні ігри, помалювати, щось змайструвати, – говорить маркетинг директор БФ "Боржавська надія" Андрій Колісник. – Є також комп'ютерний клас, на четвертому поверсі – велика зала, де проводяться дискотеки, різні святкові заходи. Тут є м'які крісла, проєктор, тож кожного вечора діти збираються і дивляться мультфільми чи кіно.

Що ж стосується проживання, то діти розселені по кімнатах – в кожній, крім ліжок, є шафи для одягу, письмові столи та стільці, а також окремі санвузли. За порядок відповідають самі господарі.

  Діти в “Затишку” із захватом святкують різні події. Так, в день створення Євросоюзу 1 листопада вони багато дізналися про різні країни та обрали для фото прапори тих, які їм найбільше сподобалися. Фото: zatyshok.org
Діти в “Затишку” із захватом святкують різні події. Так, в день створення Євросоюзу 1 листопада вони багато дізналися про різні країни та обрали для фото прапори тих, які їм найбільше сподобалися. Фото: zatyshok.org

"Умови дуже гарні, але діти весь час питають: "Коли поїдемо додому?"

Мешканці "Затишку", з якими вийшло поспілкуватись, зізнаються: почуваються тут комфортно і спокійно. Особливо ті, хто втік сюди з найгарячіших точок Донбасу. Наприклад, вже згаданого Соледару.

– У 2014-му до нас привозили людей з Попасної, була зима, а вони – в нічних сорочках і піжамах, ми їм допомагали, чим могли, – згадує Світлана Шаповалова. – А тепер я на собі відчула цей страх, коли була змушена тікати з міста, бо вже вибухи не припинялись, скло вилітало з вікон, онуки – Грета і Гліб – були перелякані. Та ми не мали власного транспорту, записались на евакуацію і чекали. 17 травня нам зателефонували, дали 15 хвилин, щоб ми добралися до місцевого Палацу культури. Схопили рюкзачки, що вже стояли напоготові, та побігли. Десь тиждень прожили у двоюрідної сестри у Першотравенську Дніпропетровської області, а потім соціальна служба нас запросила до "Затишку". І це для нас порятунок, бо десь винаймати житло не було можливості, тим паче, що я вже пів року не отримаю виплати як ВПО. Я вже як на роботу їжджу до місцевих органів влади, там кажуть, що мої гроші "десь літають". Як це можливо, не зрозуміло?!

  Спільні ігри – найулюбленіший час багатьох дітлахів. Під час такого дозвілля вони не лише розважаються, але й вчаться комунікувати. Фото: zatyshok.org
Спільні ігри – найулюбленіший час багатьох дітлахів. Під час такого дозвілля вони не лише розважаються, але й вчаться комунікувати. Фото: zatyshok.org

Крім переселенців з Луганської, Донецької та Київської областей, в "Затишку" на початок року перебувала і родини з Херсонщини. Загалом тут зараз 34 дитини у віці від 5 до 17 років, а розраховані потужності містечка на вдвічі більшу кількість. І при першій нагоді тут приймають нових мешканців, бо до адміністрації постійно надходять запити й листи від служб у справах дітей щодо розміщення хлопців та дівчат, позбавлених батьківського піклування. За словами директора БФ "Боржавська надія" Марії Макаренко, у "Затишку" вони можуть провести максимум 12 місяців. Але якщо йдеться про переміщені заклади з окупованих територій, то вони лишаються стільки, скільки потрібно.

– "Затишок" наразі чекає на інтернати та дитячі будинки сімейного типу, а також дітей, позбавленого батьківського піклування та одиноких батьків з дітьми, – додає маркетинг директор БФ "Боржавська надія" Андрій Колісник. – Всі ці категорії, які потребують підтримки в умовах війни, безоплатно отримують проживання, харчування, розвиток, шкільну освіту. У нас є відповідна анкета на сайті, її можна заповнити, ми розглянемо та ухвалимо рішення. Крім того, зараз фонд розпочав роботу з організації першої приватної школи на Закарпатті, на стадії розробки концепція розвитку, статут, проєктна документація. Навчальний заклад буде знаходитись у Пилипці та прийматимете, як дітей "Затишку", так і місцевих.

Також на сайті є можливість побачити, в чому є потреба у дитячого містечка і підтримати його.

Зараз ви читаєте новину «Місце, де знаходять порятунок діти. Як живе містечко "Затишок" на Закарпатті». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі