вівторок, 30 липня 2013 21:54

"Коли немає страху, тут робити нічого" - 145 хмельницьких спецпризначенців вперше стрибнули з парашутом
16

Фото: Фото: Мехайло Перков

З 6-ї ранку над хмельницьким тактичним полігоном чути гул двигуна гелікоптера. Особовий склад 8-го окремого полку спецпризначення виконує спеціальні навчання, до котрих входять і стрибки з парашутом.

"Значить так, - лунає команді перед строєм одягнутих в парашути спецпризначенців. - Нагадую, перед землею носочки разом. І не б*дєть. Праворуч. Бігом марш!".

Старший групи звертається до новачків, котрі сьогодні стрибатимуть вперше. Група біжить до гелікоптера, що саме заходить на посадку. Перед землею вертоліт армійської авіації додає потужності. Від сильного потоку повітря перехоплює подих. Встановлюють трап.

На борт піднімається 16 чоловік. Випускаючий чіпляє за троси стабілізаційні системи. Вертоліт плавно відривається від землі, потім стрімко піднімається вверх. Йдучи на розворот завалюється на правий бік. Лунає різкий звук сирени. Десантники встають по бортам. У двох найближчих до мене на обличчі переляк.

"Готовий? Пішов!"

За хвилину усі 16 спецпризначенців покидають борт. За кілька секунд у останнього відкривається купол. М-8 йде на посадку.

"Сьогодні збулася моя мрія, - розповідає старший солдат Валентина Добжанська, 30 років. Контрактником служить 6 років. У спецназі всього кілька місяців. Годину тому вперше стрибнула з парашутом. – Відверто кажучи, почала боятися ще за 3 місяці до стрибка. А тут усе так швидко минуло. Толком нічого й не зрозуміла: шум лопатей, політ, стрибок, згрупувалася – земля. Тільки гарний краєвид запам'ятала. Треба ще раз стрибнути".

"Хто не боїться стрибати, тому робити тут нічого, - говорить старшина Володимир Загоруй, 33 роки. У нього 106 стрибків. У спецназі служить 12 років. – Кожен стрибок по різному. Цього разу земля тверда, бо мало дощів. Восени м'якша. Я добре пам'ятаю свій 13-й стрибок. Тоді у командира попросився стрибати без зброї. Приземлився напрочуд м'яко. Взагалі немає такого стрибку, щоб не було страшно".

9 ранку. На пункт збору повертаються десантники. За плечима сумки в котрих розкладені парашути. Руки лежать на зброї.

"У мене в неділю весілля, - каже Микола Савчук. Правицею втирає з обличчя піт. На правому черевику розв'язана шнурівка. За контрактом служить 3 місяці. Отримує 3200 грн. зарплати. – Треба нареченій зателефонувати. Переживає. Все таки це мій перший стрибок".

За день вперше з парашутом стрибнули 145 контрактників.

"За рік солдата-фахівця виховати складно, - розповідає командир 8 окремого полку Олег Нечаєв. – А наш солдат має бути універсальним. Відбір до нашої військової частини йде на конкурсній основі: в середньому з 5 чоловік відбираємо одного. У мирний час ніщо так не наближує людину до смерті, як стрибок з парашутом".

Мінімальна зарплата контрактника – 3200 грн. Командири відділень і командири груп у спецназі отримують до 5 тисяч.

Зараз ви читаєте новину «"Коли немає страху, тут робити нічого" - 145 хмельницьких спецпризначенців вперше стрибнули з парашутом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі