25-річна Марина Вайнбург живе в Києві на вул. Щекавицькій. Влітку кожні два-три дні вона ходить із друзями купатися на Труханів острів. Обирають пізній час, коли на пляжі майже пусто. Дівчина звернула увагу, що після півночі набережну Дніпра майже не підсвічують.
— Усі схили темні, Андріївської церкви не видно, — зазначає Марина. — Тільки й світиться, що похилений хрест у руках Володимира і величезний корабель на Дніпрі, наче "Титанік". На арці Дружби народів із трьох ліхтарів горить один, другий — ледь жевріє. Де тут логіка? Київ вночі нагадує якийсь райцентр.
— Світловий дизайн міста допотопний, — каже фахівець світло-технічного дизайну компанії "СВКАМ" Юрій Скумбатюк, 38 років. — Київ на тому самому рівні, що півстоліття назад. Наприклад, відремонтували залізничний вокзал. Перед входами почепили купу світильників, прожекторів. А на території посадки пасажирів темно, як і було. У мікрорайонах людям навпомацки доводиться ходити.
У прес-службі мерії "ГПУ" запевнили, що про проблему знають. Мовляв, зараз художники завершують розробляти Концепцію покращення та розвитку художнього вечірнього освітлення. А до 20 серпня підготують програму зовнішнього освітлення "Яскраве місто".
— Освітлювати колону Магдебурзького права, Маріїнський палац можна тільки після їхньої реконструкції. Усього архітектурного підсвітлення потребують 65 квадратних кілометрів історичної частини Києва, — каже провідний художник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Віктор Глеба.
За словами Глеби, насамперед працюватимуть над світловими образами Національної опери, Видубицького монастиря, палацу "Україна", будинку Петра І на Подолі, Національної парламентської бібліотеки.
— Треба зробити так, як із будівлею Служби безпеки на Володимирській, — додає він. — Ось вона освітлюється за євростандартами.
Обіцяє, що врегулюють освітлення вітрин і реклами на фасадах. Біґборди, мовляв, більше не будуть сліпити водіїв.
Більшість власників розважальних закладів, будинків та офісів у центрі не хочуть давати гроші на архітектурну підсвітку. За новою програмою "Яскраве місто" вони муситимуть робити це.
— Будемо використовувати натрієві лампи, які менше "їдять" енергії. Орієнтуємося на Санкт-Петербург, — каже директор КП "Київміськсвітло" 69-річний Анатолій Горбунов. — До речі, на Хрещатику й Майдані замінили ілюмінаційні конструкції, що дозволяє використовувати в 32 рази менше струму.
Горбунов знає про скарги киян, що на Пішоходному мосту майже погасла розрекламована після Нового року світлова гірлянда.
— На День Києва покрали майже всі прожектори, — бідкається чоловік. — Якщо не вдається вкрасти, то розбивають. Просили міліцію якось охороняти, та вони лише розводять руками. Мовляв, немає коштів на охорону.
Включають міські ліхтарі із 1373 шаф управління КП "Київміськсвітло". "Шафами" керують із трьох диспетчерських пунктів.
— Освітлюємо вулиці найдовше в січні — з 16.48 до 7.21, — розповідає начальник диспетчерської на вул. Великій Васильківській Арнольд Карпенко, 62 роки. — Улітку вмикаємо лампи о 21.55, і горять вони до 4-ї ранку. Усе робить автоматика. Тільки в хмарну погоду диспетчери вмикають світло на 15–30 хвилин раніше.
Із першої години ночі вулиці освітлюються з меншою наполовину потужністю.
На освітлення вулиць Києва витрачають 55 тис. кВт щороку. У місті щоночі вмикають близько 130 тис. ліхтарів. На квадратний кілометр припадає 40 лампочок.
8 
7644
Коментарі