Що подивитися на Андрієвському узвозі: інструкція ідеальної прогулянки

6

Андрієвський узвіз - одне з найпопулярніших місць у Києві. Ця вулиця тягнеться лише трохи більше 700 м, але на ній компактно розташовані понад 20 пам'яток архітектури. На частину із них варто звернути особливу увагу.

Андріївська церква

 

Побудована 1767 року на честь апостола Андрія Первозванного на місці, де він нібито поставив хреста, милуючись краєвидом і благословляючи ці землі словами: "Бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике і Бог спорудить багато церков".

Андріївська церква має декілька цікавих особливостей.

Вона - чи не єдиний православний храм, який не має дзвіниці. Версій є 2.

Перша пов'язана з апостолом Андрієм, до приходу якого тут нібито хлюпало безкрає море. Своїм благословенням він загнав його під землю і приспав. Дзвони можуть розбудити море - станеться потоп.

Друге пояснення - церква будувалася виключно для імператорської родини, скликати людей до храму на службу ніхто не збирався, тож і дзвони були не потрібні.

Ще одна цікавинка - це перша споруда Східної Європи, в оздобленні якої використовували декор із чавунного литва.

Замок Річарда

 

Цей замок звели на гроші купця і промисловця Дмитра Орлова. Ім'я автора проєкту залишається невідомим, але через суттєву подібність будівлі на споруду Міністерства внутрішніх справ у Санкт-Петербурзі архітектора Марфельда іноді Орлову закидають звинувачення у крадіжці креслень.

Будинок на 5 поверхів мав каналізацію, пічне опалення й велику льодовню у асфальтованому дворі. У прибудові з вулиці працювали м'ясний і бакалійний магазин "Андріївський ринок" і перукарня.

Ходять легенди, що в будинку живуть привиди, адже у негоду в кімнатах чулося моторошне завивання. Пізніше з'ясувалося, що дивні звуки видавали залишки труб, пусті пляшки та яєчна шкаралупа, вмуровані у вентиляційні колодязі. Нібито так робочі помстилися Орлову за неповний розрахунок з ними.

Але деякі чутки залишаються без пояснень досі. Наприклад про те, що іноді щось невидиме кусало жителів дому. За чутками, губернатор навіть наказав озброїти поліцію окропленими у святій воді кулями та чергувати ночами біля будинку. Одного привида вдалося поцілити, коли він вилетів із вікна. Після того, кажуть, усе припинилося.

У 1920 роках будинок націоналізували і зробили комуналку. Історичні інтер'єри знищили. Нині будинок належить фірмі з іноземним капіталом, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин США.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ, про який мало хто знає: показали безлюдні місця для прогулянок

Будинок-музей Булгакова

 

Це дерев'яний будинок, обкладений цеглою. Його побудували 1890-го і він ніколи не належав Булгакову. Родина орендувала квартиру на 7 кімнат на 2-му поверсі. Старшому синові Михайлу належала окрема кімната - кутова, з балконом. Тут він прожив 13 років.

Булгаков писав, що дім був "дивовижний".

За радянських часів будинок втратить цю рису, перетворившись на звичайнісіньку комуналку. Тривалий час ніхто навіть не знав, що в ньому мешкав письменник, і що саме його описав як дім родини Турбіних у своєму романі.

Відкритий 1991-го музей Булгакова нині має щонайменше 3 тисячі експонатів, чимала частина яких - особисті речі Михайла Опанасовича.

Будинок Чигринцевої

 

Це один з останніх старовинних дерев'яних будинків Києва. Він 2-поверховий, побудований на високому фундаменті, з просторим балконом на головному фасаді.

На його верхівці є дата 1989 рік. Але це рік реконструкції, а не будівництва. Будинок цей стоїть тут ще з кінця ХІХ ст. Колись він належав дворянці Чигринцевій.

Будинок Муравйова

 

Прапорщик Харківського драгунського полку Андрій Муравйов, зачарований київськими краєвидами, повідомив своєму другові Олександру Пушкіну про бажання залишитися в Києві назавжди.

Згодом викупив частину садиби на Андріївському узвозі та звів тут власний будинок.

Муравйов фанатично вивчав історію Києва, зібрав велику колекцію старожитностей, під розміщення яких виділив окрему кімнату в домі.

Найбільше прославився тим, що інвестував велику суму на капітальний ремонт Андріївської церкви та будівництво дренажної системи, яка надійно охороняла б її від підтоплення ґрунтовими водами.

Меценат став єдиним, кого удостоїли права бути похованим під стінами цієї церкви.

Оглядовий майданчик

 

Піднімаючись угору, за Андріївською церквою можна повернути праворуч, на Алею художників. І не лише щоб подивитися роботи майстрів живопису. А й перепочити на оглядовому майданчику з альтанкою та лавочками.

Краєвиди заворожують, увесь Поділ - як на долоні.

Потрапити на майданчик можна і старими вузенькими сходами, що розташовані одразу за замком Річарда.

×