16 лютого до жительки селища Велика Димерка (Броварський район) Віри Ткаченко, 44 роки, зателефонувала молодша сестра Лариса. Скаржилася на біль у м"язах і слабкість.
Віра сказала тоді, що це напевне грип. Порекомендувала випити гарячого чаю з лимоном та відіспатися. Лариса з чоловіком та 22-річним сином Сергієм живуть у селищі Калита. Жінка з сином працюють у сусідньому селі Димитрове, у приватній теплиці — зрізають і обробляють троянди. 49-річний чоловік на пенсії.
Уранці 17 лютого Лариса почувалася зле, однак вийшла на роботу. По обіді їй стало гірше. Коли виходила з парника, знепритомніла. Колега викликала "швидку".
— Лікарі глянули й сказали, що в сестри інсульт, — розповідає "ГПУ" Віра Ткаченко. — Підозрювали хворобу серця, бо вона погано дихала, і язик млів.
Районні медики зробили аналізи, але не виявили нічого підозрілого. Того ж дня стан Лариси погіршився: вона не розмовляла, тіло заніміло, боліли кістки. Жінку перевезли до Києва, в реанімацію обласної лікарні. Там лікарі провели додаткове обстеження.
— Сказали, сестра чимось отруїлася, — веде далі Віра. — Але не знали, чим саме, тому не призначали ліків. Просили дізнатися назву ймовірної отрути. Сестрі ставало гірше.
Віра Ткаченко почала шукати причину. За три тижні до трагедії Лариса працювала з імпортними органічними рідинами "Мотто" та "Мільбекнок". У теплиці ними обробляли троянди, аби ті росли швидше. Після цього в жінки почервоніло обличчя, з"явились висипи, дуже боліли м"язи. Беркало помастилась маззю, і біль за кілька днів зник.
Нині Лариса лежить нерухомо в неврологічному відділенні обласної лікарні. Родичі цілодобово чергують біля неї. Лікарі кажуть, що стан жінки вкрай тяжкий, вона може померти. Ніхто не знає, чим її лікувати: міндобрива "Мотто" та "Мільбекнок" в Україні не досліджували.
— Ми в шоці, — плаче Віра. — Мені сестра шепоче: "Не хочу помирати, зроби щось".
— Вона бідкалася на ту хімію. Я казав жінці, аби тікала з теплиці, — каже Сергій Беркало, 49 років. — Багатьох робітників і зараз нудить. А начальство каже: "Хто буде скаржитись — одразу звільнимо". Люди терплять, бо зарплата — понад тисячу гривень, є премії. Де в селі заробиш такі гроші?
Голландські троянди вирощують у теплицях села Димитрове сім років, квіти обробляють хімпрепаратами. Керівництво запевняє, що препарати дозволені й людям не шкодять.
За хризантему просили 12 гривень
На Лук"янівському ринку квіти 7 березня розпродували, як гарячі пиріжки.
Протягом 10 хв. четверо торгівців з-за одного прилавка продали квіти п"ятнадцятьом киянам. Поряд букетами торгували в невеликому кіоску. Усередині така тиснява, що пройти до нього можна було, лише добряче попрацювавши ліктями.
З самого ранку продавці не мали часу навіть на те, аби випити кави чи відійти перекурити. Ціни на квіти, порівняно з іншими днями, зросли. Один тюльпан продавали за 8 грн, гвоздику — за 5, хризантему — за 12. Найдорожчі — комбіновані — букети коштували 650 грн, але були й по 400, 200 та 120 грн.
32-річний Ігор Царенко купив для дівчини букет за 300 грн. На ціну не нарікає. Зізнається, що напередодні придбав для коханої ще парфуми марки "Ніна Річчі". Петро Степанюк, 46 років, купив для співробітниць офісу 11 тюльпанів. Сказав, що ввечері 7 березня святкуватимуть колективом.
Найгірше біля станції метро Лук"янівська торгувалося нелегальним продавцям. Стояли лише три літні жінки. Одна з них, Ніна Ковтун, 72 роки, поскаржилася, що їх увесь час ганяє міліція і продати вдалося лише три букетики тюльпанів по 10 грн.
Богдан ПРИХОДЬКО
3 
7644
Коментарі