Вулиця Білицька, що на Куренівці, відтепер стане центральною для всіх кришнаїтів України.
Тут відкрився їхній храм. Будівля доволі велика, триповерхова, має дуже багато незвичних для слов"янського ока заокруглених вікон. Кореспондент "ГПУ" помітив доволі дивну деталь. До храму входять через звичайні броньовані двері. Жоден із міських не має таких. Головна зала, молитовна, розміщена на третьому поверсі. Нижче — їдальня.
— Храм будуємо власними руками протягом останніх 15 років, — розповідає "ГПУ" Ач"юта Прія дас, у миру — Артем Чумаченко, 45 років, настоятель храму кришнаїтів. — Залишилось оздобити фасади й будівлю. Повністю облаштована молитовна кімната, тепер кожен може прийти помолитися, послухати службу або ж просто помилуватися будівлею. Ми відкриті для всіх.
Настоятель одягнений у білу рясу та сіру накидку. Між бровами намальований вертикальний мазок-тілака теракотового кольору. Кришнаїти роблять їх із розмоченої у воді глини. Її спеціально привозять із Індії.
Настоятель запрошує "ГПУ" до молитовної зали. Доки піднімаємося сходами, він розповідає, що віру кришнаїтів прийняв15-річним хлопчаком, 1977-го.
— Відтоді живу лише нею. Маю дружину, дітей, онуків. Вони працюють на державній роботі. Я ж віддаю себе повністю релігії.
Більшість прихожан храму — молодь, стверджує Ач"юта Прія дас. В Україні нараховується майже 40 тис. кришнаїтів.
Місцеві жителі кажуть, що звикли до кришнаїтів.
— Спочатку було дивно бачити обмотаного в білі тряпки чоловіка, який іде снігом босяком, — розповідає Олег Рудьковський, 43 роки. — Але вони — нормальні люди: не п"ють, не курять, наркотики не розповсюджують. Добрі сусіди. Тільки й того, що мають свою релігію. А Бог у нас — єдиний.
8 
7644
Коментарі
3