Торік двоповерховому будинку на проспекті Червонозоряному, 140 виповнилося 100 років. Звели його 1906-го. За 55 років радянська влада визнала будівлю аварійною й обіцяла переселити її мешканців.
Проте в будинку виросли три покоління, а влада нікого не переселила. Кияни шукали нове житло самотужки — обмінювали й продавали квартири. Нині тут мешкають чотири сім"ї.
Зі стін помешкань вилітають цеглини. Крізь півторасантиметрові щілини задуває вітер. Підлога прогнила. Нещодавно хтось із місцевого ЖЕКу написав на стіні: "Будинок зноситься, квартири не продавати!". Незважаючи на це, півроку тому у двоповерхівці продали дві квартири. Власниця однієї з них зізналася сусідам, що за однокімнатне помешкання отримала $60 тис.
— Не дім, а барак. Витяжок нема, тому в кімнатах волого. Ванних теж немає, — каже "ГПУ" мешканка будинку Алла Фролова, 45 років.
1925-го будівлю передали заводу художнього скла, поселили в ній робітників. Нині тут мешкають їхні діти й онуки. Чотири роки тому завод збанкрутував і дім передали ЖЕО N103 Голосіївського району.
Про знесення вперше заговорили 1961 року, згадує Володимир Орловський, 72 роки, який народився й виріс на Червонозоряному. Його батьки заселилися в цей будинок у 30-х роках.
— 1961-го, щойно почали будувати проспект Червонозоряний, нам сказали, що дім знесуть. Обіцяли дати нові квартири, — розповідає Володимир Орловський. — Мене швидше повезуть на Байкове, аніж це станеться! Скільки сусідів уже вмерло, доки квартири обіцяли! Мішка все життя працював на заводі мотористом. Ще в совєтські часи був першим у черзі в райісполкомі. Не дочекався — три роки тому отримав квартиру на Байковому! По-сусідству жили сім"ї Чубанових, Толочкіних, Семенових. Ніхто з них не дочекався квартир — повмирали...
На кухні в помешканні Володимира Леонідовича прогнила підлога. Чоловік каже, її не міняли з 1906-го. Кілька років тому Орловський поставив ванну. Більше ванн у домі N140 немає.
43-річного Олега Глущенка сусіди вважають диваком. Вікна однокімнатної квартири чоловік заставив жерстю й ґратами. У помешканні обдерті стіни, оголена електропроводка. Вмивається Олег із крана, врізаного в батарею.
— Хотів одружитися на дівчині з Умані. Якось вона зайшла в гості, злякалася. Відтоді не бачив коханої, — скаржиться "ГПУ" Глущенко.
У ЖЕО N103 кажуть: для виселення киян потрібно, щоб хтось купив цю землю й розселив мешканців за власний кошт. Такого спонсора поки що не знайшли, пояснює "ГПУ" Галина Пивницька, 47 років, головний інженер ЖЕКу.
Земельну ділянку хоче придбати Ігор Федотов — власник автостоянки неподалік будинку. Чоловік чув, що його мешканців до 2008 року мають розселити, а Володимирові Орловському дадуть квартиру на Харківському.
8 
7644
Коментарі