пʼятниця, 12 жовтня 2007 07:05

Анна Островська водить містом пенсіонерів

Автор: фото: Наталія ЧУБЕНКО
  Початок екскурсії біля Золотих воріт. Група ловить кожне слово Анни Островської (на фото справа) і старається все занотувати до блокнотів
Початок екскурсії біля Золотих воріт. Група ловить кожне слово Анни Островської (на фото справа) і старається все занотувати до блокнотів

Минулої суботи поблизу станції метро Золоті ворота зібралося понад півсотні осіб, переважно жінок старшого віку. Тут лише четверо чоловіків.

Майже кожна жінка тримає блокнота та ручку. Деякі мають диктофони.

— А що? Пам"ять вже не та, все потрібно записувати, а забути ой як не хочеться, — пояснює старша жінка сусідці, дістаючи диктофона зі шкіряного футляру. Так починається звичайна екскурсія київського клубу "Молоді серця".

О 10.05 сивоволосий екскурсовод Анна Борисівна Островська запрошує всіх іти за нею. Спочатку група обговорює організаційні питання: "Так визначились, хто їде до Почаєва? Не забудьте, з Києва виїжджатимемо у вівторок!" — каже російською екскурсовод.

Анна Борисівна веде групу до найближчого двору на вулиці Ярославів Вал.

— Золоті ворота колись були кордоном нашого міста, — розпочинає Анна Островська. — Колись тут ходили корівки, кози. У 70-х роках XIX століття київські газети писали: "Дами не могли пройти до Хрещатика, бо їх лякали стрибки ворожих корів поблизу скверу "Золотих воріт", — каже жінка.

Екскурсанти сміються, шушукаються та намагаються занотувати сказане. Кілька жінок поспіхом дістають окуляри з сумочок. У відкритих сумках бачу таблетки, зокрема валідол.

— Більшість будинків навколо нас — це ранній модерн, та присутні тут і елементи готики, — веде далі Анна Борисівна.

Екскурсовод ходить швидко. Аби встигнути за нею, групі доводиться бігти. Усі хочуть стати якомога ближче до Анни Островської.

— Пройдіть далі, пропустіть мене, я погано чую, пропустіть наперед, — скаржиться 60-річна жінка в сірому пальті.

Кілька разів Анна Борисівна просить групу звернути увагу на той чи інший дім. Коли заходимо до двору, розповідає їхню історію. Дізнаємося, що раніше майже всі будинки Ярославового Валу були двоповерховими. Добудовували їх у XIX ст. Екскурсовод пропонує звернути увагу на сіру будівлю, розповідає, що кияни "дуже боялися її й обходили". Деякий час там була міська штаб-квартира ЧК.

А взагалі, каже Анна Островська, Ярославів Вал будували як "парадну вулицю" — вона була в"їздом до Києва. Ділянки тут роздавали безкоштовно за умови, що власник зведе дерев"яний дім, а рівно за рік на його місці з"явиться кам"яниця. Якщо ж умову не виконували, власника ділянки штрафували.

У відкритих сумках бачу таблетки, зокрема валідол

Під час екскурсії Анна Борисівна роздає картонні прямокутники, на яких наклеєні старі фото будинків та відомих киян, які народилися й жили на цій вулиці. Заходимо в подвір"я будинку N14.

— У цьому дворі — один із входів до 6-поверхового бомбосховища. У ньому були баня, кінотеатр, склади зброї та продовольчих товарів, — розповідає Анна Борисівна, розтягуючи голосні в словах "баня" і "кінотеатр". — Якось дігери знайшли це бомбосховище. Зброя поржавіла, та продукти були нормальними. Влаштували там кількатижневу тусовку. Міліція дізналася про це, і перші чотири поверхи бомбосховища затопили. Два верхніх ще є, та потрапити туди можна лише через метро, а також через двори й підвали будинків NN9, 14 і 19 на Ярославовому валу, — каже жінка.

— Потрапила на цю екскурсію випадково. Подруга рекомендувала, а їй — наша спільна знайома, — розповідає "ГПУ" киянка Олена Полоскова, 55 років. — Я народилася й виросла на Ярославовому Валу, в будинку N14. Екскурсія Островської надзвичайно подобається, піду на неї й наступної суботи.

Екскурсія Островської триває майже дві години.

— Я ходила на екскурсії Островської трьома київськими вулицями, що в центрі. Була на одній у Голосієво. Дуже сподобалося, — ділиться враженнями Валентина Бутенко. — Треба віддати належне людям, які це проводять. Розумієте, такі заходи дуже потрібні самотнім киянам. Вони там спілкуються, приводять своїх онуків, — додає Валентина Бутенко.

Жінка розповідає: нині багато киян, які народилися та виросли в центрі, живуть у нових районах. Вони прагнуть потрапити на "свої" вулиці, ще раз пройтися ними.

Визначеної ціни за екскурсію Островська не має.

— А где мой кошелек? Передайте его по кругу! — ввічливо каже жінка екскурсантам. Пенсіонери кладуть у гаманець по 3 грн,  молодші — по 5.

Наприкінці прогулянки Анна Борисівна скаржиться: останнім часом екскурсії не впускають до багатьох дворів на Ярославовому. Там вже стоїть приватна охорона.

Куди Островська поведе найближчим часом

13 жовтня — друга частина екскурсії Ярославовим Валом. Збір — на розі Ярославового Валу і вул. Франка
14 жовтня — екскурсія Пріоркою. Збір — зупинка на площі Фрунзе
21 жовтня — екскурсія Китаєвим. Збір — на зупинці автобусів NN20, 52 на площі Либідській
27 жовтня — екскурсія вул. Великою Житомирською. Збір — у сквері на розі В.Житомирської і Гончара
28 жовтня — екскурсія Покровським монастирем. Збір — на розі вул. Артема і пров. Бехтеревського
3 листопада — екскурсія Львівською площею і вул. Смирнова-Ласточкіна. Збір — біля Торгової палати
4 листопада — екскурсія Щекавицею. Збір — на розі вул. Олегівської і Нижнього Валу
Початок усіх екскурсій — о 10.00

Зараз ви читаєте новину «Анна Островська водить містом пенсіонерів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі